Така політика ставить під сумнів можливість повернення американського та європейського бізнесу, навіть якщо адміністрація Дональда Трампа спробує скасувати санкції та відновити економічну співпрацю з Москвою.
Нова хвиля націоналізації
У жовтні 2024 року у московський офіс компанії Главпродукт, одного з найбільших російських виробників консервованої продукції, увійшли троє чоловіків. Один із них оголосив себе новим генеральним директором та заявив, що відтепер ухвалюватиме всі рішення. За словами засновника компанії Леоніда Смирнова, це були представники Росмайна (Російського агентства з управління державним майном), які отримали контроль над активами Главпродукту за указом президента Володимира Путіна.
Як повідомляє газета Дейком, така сама доля спіткала близько десятка іноземних компаній, включаючи датську Carlsberg та фінську енергетичну компанію Fortum. Але Главпродукт став першою американською компанією, яка потрапила під «тимчасове управління» Москви.
Західні компанії на роздоріжжі
Призначення Трампа та його наміри щодо нормалізації відносин із Кремлем дали надію деяким західним бізнесменам на повернення до Росії. Москва навіть заявила, що очікує швидкого повернення американських компаній. Проте наразі жодна з них не оголосила про такі плани.
Аналітики стверджують, що навіть якщо США скасують санкції, інвестори не поспішають повертатися, адже немає жодних гарантій повернення втрачених активів. «Процес конфіскації бізнесу навряд чи буде скасований. Якщо компанія вже потрапила під нього, її доля майже вирішена», – зазначає експерт із корпоративних ризиків S-RM Септимус Нокс.
Конфіскація як політичний інструмент
Росія використовує «тимчасове управління» не лише проти західних компаній, а й для захоплення стратегічних внутрішніх активів. У січні цього року державі передали великого зернотрейдера, аеропорт Домодєдово та кілька великих складів.
Крім того, Кремль ухвалив закон, який дозволяє конфісковувати власність США в якості компенсації за заморожені російські активи на Заході. Як стало відомо Reuters, Росія готує аналогічний закон для майна інших західних країн.
Компанії втрачають контроль і прибутки
Після захоплення Главпродукту його продажі впали на 10%, а деякі постачальники та клієнти припинили співпрацю. Колишній власник Леонід Смирнов, який зараз проживає у США, вважає, що це частина стратегії для примусового продажу компанії за заниженою ціною. «Коли ми подивилися до корпоративного реєстру Росії, то побачили, що наша власність тепер належить державі. Це "тимчасове управління" не виглядає тимчасовим», – зазначив він.
Подібна історія трапилася з Carlsberg, яка у червні 2023 року домовилася про продаж своєї частки в Балтиці. Але за три тижні Путін видав указ, який перевів компанію під «тимчасове управління». Наприкінці 2024 року Carlsberg була змушена продати свої активи двом російським менеджерам за $320 млн, що значно нижче ринкової вартості.
«З першого ж дня ми втратили операційний контроль. Ми не мали доступу до рахунків чи даних про діяльність компанії. По суті, ми просто втратили актив», – заявив генеральний директор Carlsberg Якоб Ааруп-Андерсен.
Чи варто західному бізнесу повертатися в Росію?
Хоча російський уряд заявляє, що повернення західних компаній неминуче, реальність виглядає інакше. Для інвесторів головною проблемою залишається правова невизначеність та відсутність механізмів повернення конфіскованих активів.
Навіть якщо адміністрація Трампа пом’якшить санкції, західний бізнес навряд чи квапитиметься назад на російський ринок. Останні три роки показали, що політична лояльність у Росії цінніша за економічну ефективність, а націоналізація активів стала звичною практикою.
Поки Москва не запропонує юридичні гарантії інвесторам, повернення західного бізнесу залишатиметься радше теоретичним сценарієм, ніж реальністю.
