Російський уряд оприлюднив проєкт бюджету на 2024 рік, в якому пропонується спрямувати 32,5% загальних витрат на оборону. Це рекордна частка бюджету на військові потреби в сучасній історії Росії, яка намагається подолати витрати, пов'язані з війною в Україні. Сума видатків на оборону становитиме майже 13,5 трильйона рублів (більше $145 мільярдів), що на 3 трильйони рублів більше, ніж було заплановано цього року.
Це збільшення фінансування відображає амбіції Кремля забезпечити військову перевагу в Україні, де війна триває вже понад два з половиною роки і стала найбільшим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни. Попри фінансову підтримку України з боку західних союзників, Москва продовжує використовувати значні ресурси для підтримки своєї військової кампанії.
Збільшення оборонного бюджету: виклики для російської економіки
Військові витрати Росії на 2024 рік становлять 32,5% від загального бюджету, що значно перевищує 28,3%, які були закладені цього року. Російська влада робить ставку на збільшення фінансування оборони, сподіваючись досягти перемоги на полі бою. Проте такі витрати мають величезний тиск на економіку країни, яка вже переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції та внутрішню інфляцію.
Російський президент Володимир Путін стикається з необхідністю утримати війну на плаву, тоді як збільшення військових витрат все більше впливає на економічну стабільність Росії. Цього місяця Центральний банк Росії підняв ключову ставку на один процентний пункт до 19% з метою боротьби з інфляцією, яка зараз досягла 9,1%. Очікується, що інфляція знизиться до 4% лише до 2025 року, що є ще одним показником економічного тиску, викликаного військовими витратами.
Військова кампанія Росії: мобілізація та збільшення кількості військових
У вересні цього року Путін наказав збільшити чисельність російських військ на 180 тисяч осіб, довівши загальну кількість військових до 1,5 мільйона. Загальна кількість військовослужбовців у Росії наразі досягає 2,4 мільйона осіб. Крім того, цього понеділка президент підписав указ про осінній військовий призов, згідно з яким 133 тисячі нових призовників мають вступити на службу. Це звичайна процедура, але на фоні війни призов отримує особливий резонанс.
Водночас Росія продовжує вести активні бойові дії на території України. У ніч з неділі на понеділок російські війська завдали ударів по 11 регіонах України за допомогою ракет і дронів. Українські сили протиповітряної оборони активно працювали, відбиваючи атаки, зокрема в Києві, де бойові дії тривали протягом п'яти годин. На щастя, жертв не було зафіксовано, хоча в Миколаївській області загорілася одна з об'єктів критичної інфраструктури.
Акцент на дронах: нова фаза повітряної кампанії
Росія дедалі більше покладається на використання безпілотників іранського виробництва Shahed, щоб атакувати українські міста. За даними українських військових, лише у вересні було випущено понад 1300 таких дронів, що стало рекордною кількістю з початку війни. Російські сили продовжують обирати дрони як більш економічну альтернативу дорогим ракетам, і це відображає зміни в тактиці Москви.
Україна теж не стоїть на місці, розробляючи власні безпілотники для боротьби на фронті та атак глибоко всередині Росії. Російська сторона заявляє, що лише за один день у неділю було збито понад 100 українських дронів.
Війна та економічні виклики
Збільшення витрат на війну в Україні серйозно впливає на стан російської економіки. Військові витрати тиснуть на інші сектори економіки, змушуючи уряд приймати рішення про підвищення податків та скорочення соціальних програм. Незважаючи на спроби підтримати економічну стабільність, країна стикається з падінням рівня життя, зростанням безробіття та зниженням інвестицій.
Згідно з проєктом бюджету, витрати на оборону мають поступово скоротитися у 2026 році, однак до цього моменту Росія вже може зіткнутися з серйозними економічними наслідками, зокрема з поглибленням рецесії. Бюджет все ще проходить три читання у Державній думі — нижній палаті російського парламенту, після чого буде розглянутий у Раді Федерації та підписаний президентом Путіним.
Політична стабільність і міжнародна ізоляція
Попри економічні труднощі, Путін продовжує надавати пріоритет війні, яка, за його словами, є боротьбою за захист інтересів Росії. У понеділок, виступаючи на другу річницю незаконної анексії чотирьох українських регіонів — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, Путін знову звинуватив Захід у перетворенні України на "військову базу" проти Росії.
Президент Росії також заявив, що анексовані території активно відновлюються: будуються лікарні, школи та відновлюється економіка. Однак, реальність на місцях свідчить про інше — тисячі українців змушені були втекти з цих регіонів через війну, а захоплені території продовжують залишатися зоною активних бойових дій.
Реакція України та міжнародної спільноти
Україна продовжує отримувати потужну підтримку з боку своїх західних союзників. Президент Володимир Зеленський минулого тижня відвідав Сполучені Штати, де закликав до подальшої військової та фінансової допомоги. Західні країни продовжують надавати Україні необхідне озброєння та фінансування, що дозволяє Києву протистояти значно більшим і краще озброєним російським військам.
Західні аналітики звертають увагу на те, що збільшення російських військових витрат не обов'язково означає швидкий успіх на полі бою. Військові дії тривають уже понад два з половиною роки, і жодна зі сторін не змогла досягти вирішальної перемоги. Водночас міжнародні санкції продовжують посилювати тиск на російську економіку, що може мати довгострокові наслідки для здатності Кремля вести війну.
Погляд у майбутнє
Збільшення витрат на оборону демонструє готовність Путіна йти на великі жертви задля збереження військової кампанії в Україні. Проте питання залишається відкритим: чи вистачить ресурсів для продовження цієї війни в умовах економічної ізоляції та внутрішніх фінансових труднощів?
Міжнародна спільнота продовжує стежити за розвитком ситуації, тоді як Україна і далі наполягає на відновленні територіальної цілісності та захисті свого суверенітету. Війна в Україні є випробуванням не лише для Москви, але й для міжнародної системи безпеки, яка повинна знайти відповіді на виклики сучасної гібридної війни.
Зрештою, стратегія Росії щодо війни може зазнати змін через внутрішні економічні обмеження, тиск з боку міжнародної спільноти та неспроможність досягти військових цілей.
