Росії знадобляться роки, щоб відновити свій парк ядерних бомбардувальників, значна частина якого була знищена чи пошкоджена внаслідок масштабної атаки українських дронів минулих вихідних. За оцінками західних військових експертів, це створює додаткові труднощі для програми модернізації російських стратегічних сил, яка й без того відстає від графіка.
Супутникові знімки авіабаз у Сибіру та на Крайній Півночі РФ демонструють серйозні руйнування: деякі літаки вигоріли повністю. При цьому різні джерела повідомляють суперечливі цифри щодо загальної кількості знищених чи пошкоджених машин.
За даними двох американських чиновників, США оцінюють кількість уражених літаків у 20 одиниць — це близько половини від тієї цифри, яку озвучував президент України Володимир Зеленський. При цьому близько 10 літаків було повністю знищено. Натомість російська влада офіційно заперечує втрати, заявляючи, що пошкодження буде усунено. Однак російські воєнні блогери підтверджують втрату або серйозне пошкодження приблизно 12 літаків, звинувачуючи командування у недбалості.
Ці удари стали кульмінацією операції української розвідки під кодовою назвою «Павутиння», яка готувалася протягом 18 місяців. За інформацією джерел, дрони були завезені поблизу авіабаз у вантажівках і звідти здійснили атаку. Хоча ці втрати не матимуть суттєвого впливу на ядерний потенціал РФ, який базується переважно на міжконтинентальних ракетах наземного та морського базування, уражені бомбардувальники відігравали важливу роль у веденні війни проти України.
Йдеться про літаки Ту-95МС «Ведмідь-Н» та Ту-22М3 «Бекфайр», які регулярно застосовувалися для ударів по українських містах, військових об'єктах, підприємствах оборонної промисловості та енергетичній інфраструктурі. Крім того, ці бомбардувальники здійснювали демонстраційні патрульні польоти над Арктикою, Північним Атлантикою та Північним Тихим океаном з метою демонстрації сили. За словами авіаційного експерта RUSI Джастіна Бронка, станом на початок вторгнення в Україну у 2022 році Росія мала на озброєнні 50–60 Ту-95МС та близько 60 Ту-22М3, а також приблизно 20 важких бомбардувальників Ту-160М «Блекджек».
Бронк зазначає, що з урахуванням ударів останніх вихідних та втрат, понесених раніше під час війни, Росія вже втратила понад 10% об’єднаного парку Ту-95МС та Ту-22М3. Ці втрати суттєво посилять тиск на російську дальню авіацію, яка й так працювала на межі своїх можливостей. Міноборони РФ наразі не коментує ситуацію.
Щодо відновлення втрат, експерти прогнозують серйозні проблеми. Обидві моделі бомбардувальників розроблені ще за радянських часів і не виробляються вже багато років. Хоча існуючі машини періодично модернізують, будівництво нових повноцінних аналогів навряд чи можливе. Не зрозуміло також, чи має Росія запасні придатні до використання фюзеляжі.
Додаткові труднощі створюють західні санкції, які обмежують постачання компонентів, зокрема мікропроцесорів, необхідних для авіоніки. Хоча Росія намагається знаходити альтернативні джерела, це лише частково компенсує обмеження. Паралельно Москва намагається модернізувати флот Ту-160М «Блекджек», а президент Путін минулого року демонстративно здійснив 30-хвилинний політ на одному з таких літаків. Однак темпи виробництва нових «Блекджеків» дуже низькі — за даними російських джерел, цього року очікується випуск лише чотирьох одиниць.
Розробка перспективного стратегічного бомбардувальника нового покоління ПАК ДА також просувається дуже повільно. Як повідомляє Федерація американських учених (FAS), контракт із виробником Туполєв був підписаний ще у 2013 році, проте випробувальні польоти плануються лише на наступний рік, а серійне виробництво має розпочатися у 2027-му. За словами Ханса Крістенсена з FAS, хоча було б логічно для Росії прискорити проєкт ПАК ДА, країна навряд чи має для цього необхідні ресурси. Затримуються й інші великі проєкти, зокрема нова міжконтинентальна ракета «Сармат».
Джастін Бронк з RUSI також скептично оцінює можливість прискорення програми ПАК ДА. За його словами, через брак бюджету, проблеми з матеріалами і технологічними компонентами у зв’язку із санкціями Росія навряд чи зможе реалізувати цей проєкт протягом найближчих п’яти років.
Таким чином, удар українських дронів не лише завдав відчутних втрат стратегічній авіації РФ, а й оголив вразливі місця російської оборонної промисловості, яка сьогодні не має достатніх можливостей для оперативного відновлення критично важливого компоненту своїх сил далекої дії.
