Цього тижня вперше за понад три роки війни між Росією та Україною пролунали публічні сигнали про готовність обох сторін сісти за стіл переговорів. Президент України Володимир Зеленський у понеділок ввечері заявив у соціальних мережах, що Київ «готовий до будь‑яких переговорів» щодо припинення вогню, яке зупинило б удари по цивільній інфраструктурі. Через добу Дмитро Пєсков, офіційний речник Кремля, визнав наявність «нюансів» в українській пропозиції й додав, що «було б доцільно обговорити їх із Києвом» в контексті двостороннього діалогу.
Публічний діалог Зеленського та Пєскова відбувся на тлі наполегливих зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа, який не приховує свого інтересу до мирної угоди в Україні. На своїй платформі Truth Social у неділю Трамп висловив сподівання, що Москва й Київ «підпишуть угоду цього тижня», наголосивши при цьому, що США можуть «заробити мільярди», виступаючи посередником у процесі. За кілька днів до того він попередив, що у разі «занадто складних» перемовин з обох боків Сполучені Штати можуть «відмовитися від посередництва».
Зустрічі української делегації з представниками США та ЄС заплановані в Лондоні вже в середу, повідомив сам Зеленський. У свою чергу спецпосланець Білого дому Стів Віткофф, який тричі зустрічався з Володимиром Путіним від лютого, готується до нового візиту в Москву пізніше цього тижня, — за даними російського агентства ТАСС.
Хоча жодних конкретних домовленостей про прямі переговори між Москвою та Києвом ще не досягнуто, цей публічний обмін сигналами демонструє нове прагнення обох сторін хоча б формально виявити зацікавленість у діалозі. Востаннє прямі «мирні» переговори на високому рівні відбувалися на початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, після чого спілкування точилося переважно за зачиненими дверима або через посередників.
У міжчасі Москва та Київ продовжують обміни полоненими: лише в суботу минулого тижня відбувся обмін понад 500 військовополоненими. Торік улітку за посередництва Катару було таємно домовлено про режим припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обох сторін, проте угода зірвалася після перетину кордону українськими підрозділами в Курській області.
Нинішні ініціативи щодо двосторонніх переговорів стали можливими після того, як президент Путін несподівано оголосив 30‑годинне перемир’я на Великдень. Обидві сторони звинуватили одна одну в порушеннях, але підтвердили загальне зниження інтенсивності бойових дій. Зеленський у своїй понеділковій заяві наголосив: «На Великдень не було повітряних тривог, і деякі ділянки фронту залишалися відносно тихими. Це доводить: це можливо, коли Росія обирає зменшувати кількість вбивств».
Путін у своєму коментарі того ж дня вказав, що перед дискусіями слід деталізувати поняття «цивільної цілі», «можливо, в двосторонньому форматі». Згодом Пєсков уточнив, що «президент мав на увазі переговори саме з українською стороною». Ці слова стали однією з рідкісних прямих запрошень Кремля до діалогу, що суперечить усталеній риториці про «готовність до переговорів», якої Кремль неодноразово дотримувався впродовж війни.
Водночас продовження ракетно‑дронових атак свідчить про те, що заява про переговори не змінює оперативну обстановку на полі бою. Вранці у вівторок спалахнули серії вибухів дронів та ракет у кількох містах України, що викликало пожежі у житлових кварталах. В Одесі внаслідок нічних ударів по житловому масиву було поранено трьох людей, у Києві пошкоджено шість будинків і чотири автомобілі. Пізніше в районі Запоріжжя та Харкова через обстріли загинула одна людина й ще 22 були поранені, серед них — кілька дітей.
Нова фаза дипломатичного маневрування підсилюється одночасно з економічними санкціями, політичними консультаціями в Європі та загрозами ескалації з боку Росії. Попри це, обидва керівники — Зеленський та Путін — виявляють готовність хоч би символічно показати свою відкритість до переговорів. Чи переросте ця готовність у конкретний мирний процес — питання відкритого протистояння політичних реалій, бойових дій та міжнародного тиску.
