22 травня 2025 року між 08:00 та 20:00 за московським часом Повітряно-космічні сили Росії заявили про перехоплення 159 українських безпілотників у різних регіонах країни. Серед них близько 20 дронів наближалися до столиці, спричинивши призупинення операцій трьох аеропортів: Домодєдово, Внуково та Жуковський. Мер Москви Сергій Собянін доповів про 17 збитих літальних апаратів над Московською агломерацією, тоді як напередодні повідомляли про понад 40 перехоплень у нічний час.
Водночас російське оборонне відомство повідомило про запуск сумнозвісного тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М» по українському місту Покров (Дніпропетровська область), колишній Орджонікідзе. Згідно з повідомленнями, влучання відбулося по позиціях, де були встановлені два пускові установки системи Patriot та радіолокаційна станція AN/MPQ-65. Український генштаб підтвердив факт обстрілу й інформацію про пошкодження інфраструктури, але не уточнив тип застосованої зброї.
Інтенсивне використання безпілотників стало характерною ознакою сучасної фази конфлікту. Обидві сторони активно застосовують «дронні рої» для розвідки та ураження ключових об’єктів. За попередніми даними, Українська армія від початку травня втратила понад 600 дронів, тоді як російська ППО вінцево нарощує темпи перехоплень. Використання новітніх систем РЕБ та зенітно-ракетних комплексів створило фактично цілодобову «зону недоступності» над прикордонними районами.
На тлі ескалації авіаційних ударів і безпілотних атак політичні лідери активно обговорюють подальші кроки. Президент Володимир Зеленський у зверненні наголосив на необхідності подальшого посилення ППО та розвитку програм з локального виробництва вітчизняних БПЛА. Уряд планує до кінця літа збільшити фінансування відповідних науково-дослідних робіт на 30 % і розширити залучення приватних компаній до створення захищених засобів зв’язку для безпілотних апаратів.
Зі свого боку НАТО заявило про готовність передати додаткові зенітно-ракетні комплекси та радари до країн східного флангу, щоб зменшити навантаження на українські сили. Країни Альянсу обговорюють можливість координації спільних тренувань з протидії «дронним атакам» та обмін досвідом у сфері кіберзахисту авіаційних систем. Ці заходи мають розпочатися вже у червні 2025 року, аби підготувати особовий склад до масштабних літніх навчань.
Аналітики звертають увагу на те, що активізація «Іскандерів» свідчить про можливе перенесення акценту бойових дій на тактичному рівні. Знищення систем Patriot може тимчасово знизити ефективність ППО у прилеглих районах, що відкриває вікно для подальших авіаударів із боку російської авіації. Водночас Україна нарощує постачання американських ракет Patriot та зенітних С-300, що має дозволити до осені відновити втрачені позиції й посилити захист найуразливіших об’єктів інфраструктури.
Отже, масовані атаки дронами й запуск ракет «Іскандер» ще раз підтвердили: конфлікт у повітрі та на тактичному рівні не збавляє темпу. З огляду на зростання інтенсивності бойових дій ключовим завданням для України залишаються модернізація систем ППО, розширення виробництва власних БПЛА і зміцнення міжнародної військової допомоги. У найближчі місяці від оперативності цих рішень залежатиме не лише безпека мирних міст, а й здатність утримати стратегічний баланс сил на користь України.
