Російські засоби протиповітряної оборони за останню добу успішно збили десятки українських дронів, які були запущені по різних регіонах країни — від кордонів із Україною до околиць Санкт-Петербурга.
Як повідомили в Міністерстві оборони РФ, загалом за три години було знищено 42 безпілотні апарати, з яких 37 ліквідували на південному заході країни в регіонах Бєлгород, Брянськ та Курськ; ще п’ять — у прилеглих до Північної столиці районах Ленінградської області.
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко у своєму каналі в Telegram підтвердив, що дві атаки дронів було відбито в різних районах на південь від Санкт-Петербурга.
Оскільки безпілотники збивалися в широкому розкиді, робота Пулково — аеропорту, що обслуговує мільйонне місто, — на декілька годин була призупинена. Проте, за даними адміністрації, операції на летовищі загалом тривали без серйозних збоїв, а жертв та пошкоджень на землі не зафіксовано.
У той самий час губернатор Смоленської області заявив про три знищені українські безпілотні апарати без будь-яких наслідків для цивільного населення. Аналогічні повідомлення надійшли з Воронезької області — там, за словами місцевої влади, також було знищено кілька дронів, проте жодної шкоди чи постраждалих осіб немає.
Такі дрони, якими Україна дедалі частіше атакує глибоко в тилу, призначені для нападу на стратегічні об’єкти, зокрема військові аеродроми та логістичні вузли. У червні в рамках операції, яку назвали «Павутиння», українські безпілотники пробили оборону на кількох російських авіабазах і пошкодили чи знищили низку важких бомбардувальників. Ця масштабна дронова атака змусила Кремль активізувати протиповітряні підрозділи та притягнути до захисту тилів сили зенітно-ракетних комплексів і гармат.
Попри успіх окремих операцій ЗСУ з постановки безпілотних систем на віддалені рубежі, російська оборона продемонструвала готовність масово застосовувати засоби ППО, зокрема С-300, С-400 та самоходні зенітні установки. Міністерство оборони РФ відзначає, що у трьох прикордонних з Україною областях протягом трьох годин було ліквідовано 37 БПЛА — серед них були як легкі квадрокоптери для розвідувальних завдань, так і середні тактичні дрони, здатні нести кумулятивні боєприпаси.
На тлі цих подій українська сторона заявляє про розробку власних інтерцепторів дронів, які також успішно знищили частину російських БПЛА в нічному штурмі Києва. За даними Повітряних сил ЗСУ, в ніч на четвер до оборони столиці було залучено позиції протиповітряних ракетних комплексів Patriot та винищувачі, які збили близько 539 безпілотників і одинадцять крилатих ракет — рекордний показник за всю війну.
Перші повідомлення про атаку на підмосковні аеродроми та центри логістики з’явилися ще навесні, коли українські дрони пробивали захист у глибокому тилу ворога. Однак ліквідація безпілотників біля Санкт-Петербурга стала символічною відповіддю на сотні ударів по українських містах. Місцева влада пояснює, що мета таких операцій — не лише руйнування об’єктів, а й психологічний тиск, тому реакція протиповітряної оборони має бути максимально швидкою й ефективною.
Російські експерти відзначають, що з огляду на велику територію країни й обмежену кількість мобільних ППО-засобів, завдання обладнати оборону в тилу виглядає надскладним. Однак останні інциденти свідчать про суттєве посилення ресурсів: на кордонах із Україною та в центральних регіонах перекидаються додаткові зенітні дивізіони, а для прикриття цивільних вузлів влада залучає і резервні системи ППО, і мобільні радіолокаційні станції.
Окрім традиційних зенітних комплексів, Росія активно використовує комплекс «Панцир-С1», який поєднує зенітні гармати та ракети малої дальності. Ці системи добре показали себе в боротьбі з низьколетючими дронами, оскільки мають високий темп стрільби та автоматизовану систему наведення. Крім того, збільшено виробництво електронних засобів радіоелектронної боротьби, здатних створювати перешкоди GPS-наведенню та зв’язку українських апаратів.
Водночас аналітики звертають увагу, що розсіювання Україною сил у межах дальніх ударів створює небезпеку виснаження ресурсів ППО в ключових напрямках. У зв’язку з цим з боку РФ зростають вимоги до підвищення живучості мереж і розвитку навчання особового складу для швидкого переналаштування комплексів на нові цілі. За словами військових кореспондентів, підготовка операторів зенітно-ракетних дивізіонів нині відбувається в інтенсивному режимі, із залученням тренувальних центрів у Московській, Ленінградській та Білгородській областях.
СВОЯ ДРАМА на тлі наступних планів ЗСУ передбачає продовження серії атак по російських тилових аеродромах і складах пального. Українська армія прагне перевантажити ворожу ППО, розтягуючи її ресурси, що дасть можливість нанести удар по стратегічним вузлам та інфраструктурі. У майбутньому передбачається залучення нових типів тактичних дронів із підвищеною дальністю та кращими засобами радіоелектронної протидії.
Міжнародна спільнота стежить за ситуацією з тривогою, оскільки ескалація безпілотних ударів створює небезпечний прецедент для глобальної авіаційної безпеки. Включення до бойових дій цивільних аеродромів та житлових районів є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, тому обидві сторони намагаються максимально уникати поранень мирних мешканців.
Отже, нинішня хвиля атак українськими дронами і масована протидія з боку російських ППО демонструють перехід до нової фази конфлікту, де безпілотні технології стають не лише тактичним, а й стратегічним інструментом. Уміння обох сторін ефективно застосовувати та протидіяти дронам багато в чому визначить подальший формат і динаміку бойових дій.
