За даними відкритих джерел і українських аналітиків, протягом березня російські війська провели суттєве збільшення кількості наступальних операцій. Згідно з інформацією українського відкритого ресурсу DeepState, у період з 1 по 26 березня кількість атак зросла на 17 % у порівнянні з усім лютим. Особливо помітним цей процес став у кінці місяця – за даними DeepState, з 25 по 27 березня зафіксовано близько 200 наступальних ударів на добу – найвищий показник за такий триденний період цього року.
Це відбувається на фоні переговорів у Саудівській Аравії, де тривають зусилля американської, української та російської делегацій щодо встановлення тимчасового припинення вогню. Попри те, що переговори з боку США дали надію на можливе досягнення миру, російські сили, за оцінками аналітиків, активно посилюють наступальні дії. За словами експертів, це може свідчити про те, що Путін не має наміру змінювати свою стратегію на полі бою, навіть коли дипломатичні зусилля знаходяться в розпалі.
За інформацією з офіційних джерел, російські війська здійснюють так звані «м’ясні атаки», коли піхота без огляду на втрати намагається чисельно перевершити оборонців. Такі удари часто характеризуються високим рівнем жертв серед солдатів і мають на меті зламати мораль противника. Незважаючи на збільшення кількості атак, українські сили, за даними Генерального командування, змогли відбити частину наступальних дій і навіть зафіксувати невеликі тактичні здобутки у стратегічно важливих напрямках, зокрема в Белгородській області, а також повідомляється про просування у Курському регіоні та на напрямку Запорізької області.
Українські аналітики відзначають, що, хоча певні успіхи на полі бою, як-от незначні просування в Белгородській області, дають певний моральний імпульс, вони скоріше мають характер фіксаційних операцій, а не масштабного стратегічного прориву. Відомий військовий експерт Еміль Кастехельмі з фінської компанії Black Bird Group підкреслив, що українські сили більше спрямовують свої дії на зниження концентрації російських сил, а не на завоювання нових територій. «Це, швидше за все, тактичний маневр, що дозволяє відволікти увагу окупанта, а не спроба досягти значного прориву, – зазначив Кастехельмі, – оскільки російські сили в регіоні достатньо сильно організовані для ведення оборони».
За даними DeepState, російські війська здійснюють наступальні операції з кількох напрямків одночасно. Наприклад, в районі між містами, що межують із українськими областями Суми, Харків та Луганськ, зафіксовано підвищену активність. Російські блогери зазначають, що на деяких ділянках фронту було проведено до 200 ударів на добу, що свідчить про значне зростання інтенсивності бойових дій порівняно з попередніми місяцями.
Ці події відбуваються на фоні дипломатичних зусиль, спрямованих на встановлення тимчасового припинення бойових дій в Чорному морі. США, Україна та Росія брали участь у переговорному процесі, який тривав декілька днів. Американський Державний секретар Марко Рубіо заявив, що переговори мають на меті забезпечення безпеки для торгових маршрутів, зокрема експорту зерна та палива, а також припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Проте, російський президент Путін не погодився на запропоновані умови, і, можливо, саме через це чисельність наступальних операцій продовжує зростати.
На тлі цих подій Україна опинилася під додатковим тиском. Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні наголосив, що кожен новий російський удар за допомогою безпілотників – це не лише спроба завдати шкоди українській інфраструктурі, але й елемент стратегії, спрямованої на деморалізацію українського народу та послаблення можливостей для майбутніх переговорів про мир. «Росія продовжує вести атаку, не відчуваючи справжнього тиску зі сторони міжнародної спільноти», – заявив Зеленський, додаючи, що кожен новий удар на полі бою відображає відсутність реального бажання Москви зупинити військові дії.
На тлі цієї ескалації бойових дій, деякі експерти вважають, що Путін використовує зростання атак як спосіб демонстрації сили, прагнучи показати, що переговори не можуть змінити хід війни. За його словами, це має на меті не лише підвищення внутрішньої популярності, але й створення тиску на міжнародну спільноту, аби вона доклала ще більше зусиль для примирення. Однак українські військові та політичні діячі залишаються переконаними, що подібна стратегія лише ускладнює ситуацію на фронті і не сприяє досягненню довгострокового миру.
Міжнародні аналітики також звертають увагу на те, що зростання наступальних дій з боку Росії може стати спробою зламати моральний дух України та змусити її владу погодитися на менш вигідні умови в майбутніх мирних перемовинах. У той же час, повідомлення про значне збільшення кількості атак у березні свідчать про те, що Росія продовжує активно використовувати свої ресурси для підтримання наступу, незважаючи на можливість дипломатичного врегулювання конфлікту.
В умовах, коли переговори про припинення бойових дій в Чорному морі тривають, зростаюча інтенсивність російських атак підкреслює, що Москва не збирається зупиняти свої наступальні операції. Незважаючи на тимчасовий дипломатичний тиск, українські війська отримують від російського командування додаткові виклики у вигляді численних «м’ясних» атак, які спрямовані на знищення українських позицій навіть за рахунок значних людських втрат.
Таким чином, рекордний рівень наступальних операцій Росії, зафіксований у березні 2025 року, свідчить про те, що незважаючи на спроби США та інших західних партнерів домовитися про тимчасове припинення бойових дій, російський командування продовжує активно вести наступальні дії. Це створює додатковий тиск на Україну, яка змушена боротися не лише на політичному, а й на бойовому полі, і підкреслює важливість підтримки з боку міжнародної спільноти для забезпечення стабільності та досягнення реального миру.
