На полях засідання НАТО 25 червня Марко Рубіо дав інтерв’ю Politico, в якому підкреслив: «Якщо ми зробимо те, чого тут чекають – вдаримо Москву новими обмеженнями – то втратимо можливість запросити її за стіл переговорів щодо перемир’я.
І тоді хто з ними говоритиме?» Держсекретар наголосив, що США хочуть залишити за собою гнучкість, щоб у потрібний час і в потрібному місці застосувати нові санкції, але лише з огляду на стратегічну ціль – мирний врегулювання конфлікту.
Рубіо пояснив, що президент Дональд Трамп «знатиме, коли час для нових економічних заходів проти Росії настав», і з адміністрацією працюють над тим, щоб Конгрес забезпечив достатню свободу дій для керівника Білого дому. «Якщо з’явиться шанс зробити крок, який дійсно приведе Росію за стіл переговорів, ми ним скористаємося», – додав держсекретар.
Це рішення США утриматися від негайного розширення списків санкцій викликає неоднозначну реакцію серед європейських союзників по НАТО.
Поки країни ЄС лобіюють посилення тиску на Кремль економічними обмеженнями, американське керівництво відкладає нові санкції, щоб не відвернути Росію від можливості мирних перемовин. Частина аналітиків застерігає, що така тактика може дати Москві передишку для перегрупування, тоді як інші вважають, що дипломатичний механізм – важливіший за чергові фінансові удари.
У своїх виступах у Гаазі Рубіо повторив, що США й надалі підтримують Україну озброєнням та фінансовими пакетами, але водночас готові до переговорного формату. Ця двополюсність позиції відображає внутрішній баланс між бажанням зміцнити оборону Києва та прагненням до тривалого перемир’я, яке може покласти край ескалації.
Президент Трамп неодноразово характеризував статтю V (про захист усіх членів НАТО у разі агресії проти одного) як умову, виконання якої має бути взаємним. Рубіо ж, відповідаючи на питання про непорушність цієї статті, зазначив: «Все залежить від того, що ви включаєте у визначення статті V». Такі формулювання підкреслюють, що Америка бажає зберегти право самостійно оцінювати, коли і як втручатися для захисту союзників.
У кулуарах саміту Європейські лідери не приховували стурбованості: якщо США вирішать відкласти санкції, ЄС може опинитися перед вибором – посилити власні обмеження чи змінити стратегію щодо Росії. Водночас підтримка України лишається ключовим питанням, адже Київ потребує не лише військової допомоги, але й чітких дипломатичних гарантій з боку Вашингтона та Брюсселя.
Поставивши наголос на мирний формат, Рубіо пообіцяв використовувати всі доступні інструменти – від економічного тиску до дипломатії – для залучення Росії до переговорів. За його словами, США можуть ввести додаткові санкції проти енергетичного сектору РФ, проте лише після того, як будуть створені умови для відновлення діалогу щодо припинення вогню.
Експерти з міжнародної безпеки відзначають, що РФ останнім часом демонструє готовність до так званих «мінімальних поступок» за умов зняття частини санкцій, тому позиція США зберегти можливість переговорів може зіграти на руку самому процесу мирного врегулювання. Однак області невизначеності залишається багато, адже для успішного припинення вогню потрібен комплексний підхід, який поєднує діпломатію, оборону та санкції.
У підсумку, рішення поки утриматися від нових санкцій проти Росії є складним балансом між небажанням відмовитися від важелів економічного тиску та прагненням досягти кінцевої мети – стійкого перемир’я в Україні. Час покаже, чи дозволить це зберегти канал для мирних переговорів і чи не стане тим самим кроком, який забезпечить довгострокову стабільність у регіоні.
