У Вашингтоні набирає обертів геополітичне протистояння навколо санкційної політики США щодо Росії. Попри підтримку жорстких економічних обмежень проти Москви з боку понад 85 сенаторів обох партій, законодавчий тиск на Кремль тимчасово призупинено. Причина — очікування на результати ультиматуму, який висунув президент Дональд Трамп.
Законопроєкт, ініційований сенаторами Ліндсі Ґремом та Річардом Блументалем, передбачає санкції щонайменше у 500% на імпорт з Росії, а також на країни, які співпрацюють з нею у сфері торгівлі нафтою та ураном. Ціль — зруйнувати джерела фінансування російської воєнної машини. Проте голосування за документ у Сенаті, заплановане на липень, наразі відкладене.
Ключовою причиною відтермінування стало публічне зобов’язання Дональда Трампа запровадити жорсткі односторонні заходи вже за 50 днів, якщо Путін не погодиться на припинення вогню в Україні. Цей дедлайн — початок вересня 2025 року — став ключовим маркером у новій стратегії Білого дому. Відтак Конгрес, хоч і має значний важіль впливу, тимчасово відступив.
Сенатор-республіканець Джон Тун заявив у ефірі Fox News, що адміністрація Трампа прагне діяти самостійно, а Конгрес "готовий приєднатися, коли отримає зелене світло". Ця позиція демонструє небажання законодавчого органу тиснути на виконавчу владу, навіть у питанні, де існує міжпартійний консенсус.
Тим часом Трамп пообіцяв ввести 100-відсоткові тарифи на торгівлю з Росією та її партнерами. Хоча подібні заяви викликають скепсис у деяких аналітиків, політична логіка очевидна: адміністрація прагне залишити за собою ініціативу в зовнішній політиці напередодні ключових рішень щодо війни в Україні.
Сенатор Ґрем, один з головних авторів законопроєкту, зазначив, що наразі йде "гра на час", але висловив задоволення публічною зміною позиції президента щодо Кремля. Законодавча ініціатива Ґрема і Блументаля передбачає так звані "смертельні санкції" — насамперед проти Китаю й Індії, які залишаються найбільшими покупцями російських енергоносіїв.
Сенатор Блументаль, у свою чергу, назвав законопроєкт "потужнішою альтернативою", ніж президентська ініціатива. Він підкреслив, що документ включає механізми, які зобов’язують президента діяти у випадку продовження агресії або порушення перемир’я Росією.
Однак саме ці обов’язкові умови й викликають супротив з боку адміністрації Трампа. Білий дім не хоче обмежувати свободу дій глави держави, зберігаючи за ним виключну дискрецію у питанні санкційної політики.
Тим часом Росія продовжує масштабний літній наступ, завдаючи ударів по Києву та іншим українським містам. Ці події викликають занепокоєння серед частини республіканців, які не поділяють ідеї паузи. Втім, більшість членів партії досі підтримують курс Трампа, вважаючи його нову жорстку риторику позитивною зміною.
У разі провалу мирних переговорів між Києвом і Москвою, які тривають за посередництва США, адміністрація Трампа може бути змушена реалізувати обіцяні санкції самостійно. Однак аналітики застерігають: нав’язати значущі обмеження без законодавчої підтримки буде складно, особливо якщо мова йде про санкції проти третіх країн.
Станом на кінець липня ситуація залишається динамічною. Визначальним стане початок вересня, коли спливе 50-денний ультиматум Трампа. Якщо Путін не піде на припинення війни, Білий дім ризикує втратити імпульс, а Конгрес повернеться до розгляду "молоткового" законопроєкту Ґрема та Блументаля.
