Обставини інциденту на ринку
Подія, яка нині стала предметом розслідування, трапилася у січні 2025 року на території речового ринку у Хмельницькому. У межах спільних заходів із представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки проводилася перевірка військово-облікових документів. Такі перевірки останніми роками стали частиною повсякденної реальності, проте щоразу вони несуть із собою напругу, страх і непередбачувані реакції.
За інформацією Державне бюро розслідувань, один із продавців, помітивши перевірку документів, почав тікати. Його поведінка, за версією слідства, і стала формальним приводом для переслідування. Правоохоронець наздогнав чоловіка та під час затримання застосував фізичну силу.
Згідно з матеріалами слідства, спочатку поліцейський ударив утікача по нозі. Чоловік упав, але зміг підвестися і спробував продовжити втечу. Тоді правоохоронець повторно його наздогнав, повалив на землю, вдарив коліном у груди, а згодом завдав кілька ударів у голову та обличчя.
Ключовим у цій справі є те, що на момент нанесення частини ударів чоловік, за даними слідства, вже не чинив опору. Саме цей аспект і став підставою для кваліфікації дій як перевищення службових повноважень. Попри побиття, потерпілому вдалося втекти з місця події.
Інцидент на ринку швидко набув розголосу, адже питання перевірки військово-облікових документів і дій правоохоронців у публічних місцях є надзвичайно чутливими для суспільства. Люди очікують від поліції захисту та стриманості, а не демонстрації сили поза межами необхідного.
Травми, експертизи та правова оцінка
За даними розслідування, наслідки затримання виявилися серйозними. Потерпілий отримав перелом ноги, ребра та носа, а також травму колінного суглоба. Судово-медична експертиза віднесла ці ушкодження до середнього та легкого ступеня тяжкості.
Факт переломів свідчить про значну силу ударів. У ситуації, де йдеться про перевірку документів, така інтенсивність насильства викликає закономірні запитання щодо співмірності дій правоохоронця. Закон дозволяє застосування сили лише в межах необхідності для припинення правопорушення або затримання особи.
У Державне бюро розслідувань повідомили про підозру за частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України — перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством та приниженням гідності потерпілого, без ознак катування. Санкція статті передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
Окремо слідство пояснило, чому між подією та оголошенням підозри минув певний час. За словами представників Бюро, тривали дві судово-медичні експертизи, зокрема для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Потерпілий проходив лікування, що також вплинуло на строки процесуальних рішень.
Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу та відсторонення правоохоронця від посади. Це стандартна практика у справах, де фігурують представники силових структур, адже йдеться про недопущення можливого впливу на свідків чи перебіг розслідування.
Межа сили і довіра суспільства
Ця справа виходить далеко за межі одного епізоду на ринку. Вона торкається фундаментального питання — де проходить межа між законним застосуванням сили та її перевищенням. Правоохоронець має право переслідувати особу, яка намагається втекти, але кожен удар повинен бути виправданим і необхідним.
Коли людина вже не чинить опору, подальше застосування насильства перестає бути інструментом затримання і перетворюється на прояв зловживання владою. Саме такі дії руйнують довіру до інституцій, які покликані забезпечувати порядок і безпеку.
Перевірка військово-облікових документів у період воєнного стану є чутливою темою. Вона викликає різні емоції — від розуміння необхідності до страху чи обурення. У такому контексті кожен випадок перевищення повноважень має особливо гучний резонанс.
Суспільство очікує від правоохоронців не лише формального дотримання закону, а й поваги до гідності людини. Саме поняття приниження гідності, яке фігурує у кваліфікації, підкреслює, що йдеться не тільки про фізичний біль, а й про моральний вимір події.
Розслідування, яке проводить Державне бюро розслідувань, має стати не просто процесуальною формальністю, а прикладом того, що відповідальність є невідворотною для всіх — незалежно від посади чи форми. Лише за таких умов можна говорити про реальне верховенство права.
Ця історія — нагадування про крихкість балансу між безпекою і свободою. Коли сила виходить за межі необхідного, вона перестає захищати і починає лякати. І саме тому суспільний контроль, прозоре розслідування та справедливий суд є критично важливими для збереження довіри та людської гідності.
