Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що врегулював «шість воєн», а згодом навіть назвав цифру сім. На його думку, дипломатичні ініціативи доводять, що він став головним миротворцем сучасності. Проте факти свідчать: у багатьох випадках «врегулювання» було тимчасовим або символічним.
Кавказ: Вірменія та Азербайджан
У Білому домі відбулася зустріч лідерів Вірменії та Азербайджану, під час якої було підписано декларацію про прагнення до миру. Це стало першим кроком до врегулювання після десятиліть конфлікту, загостреного війною у Нагірному Карабасі. Трамп представив домовленість як власне досягнення. Водночас залишаються невирішеними питання кордонів, окупованих територій та конституційних змін у Вірменії, які вимагає Баку.
Африка: Конго і Руанда
Трамп посередничав у мирній угоді між Демократичною Республікою Конго та Руандою, яка мала завершити багаторічний кривавий конфлікт. До процесу долучився Катар. Президент США назвав угоду «славною перемогою», але вже незабаром бойові дії відновилися, а угруповання М23 заявило про порушення домовленостей.
Південна Азія: Індія та Пакистан
Після теракту у Кашмірі в березні загинули десятки мирних жителів. Конфлікт загрожував перерости у масштабну війну. Трамп приписав собі заслугу у його врегулюванні, проте Індія наголошує, що діяла самостійно, під тиском власної армії. Пакистан, навпаки, подякував США і навіть запропонував висунути Трампа на Нобелівську премію миру. Втім, відносини між Вашингтоном і Нью-Делі лише погіршилися через торговельні суперечки.
Близький Схід: Ізраїль та Іран
Після серії ударів, зокрема американських по іранських ядерних об’єктах, Трамп оголосив про досягнення перемир’я. Він стверджував, що саме США змусили сторони припинити бойові дії. Однак ядерна програма Ірану залишається невирішеним питанням, а перспективи тривалого миру — під великим сумнівом.
Південно-Східна Азія: Камбоджа і Таїланд
Влітку відбулися запеклі бої між сусідніми країнами, що забрали життя понад 40 людей і змусили сотні тисяч залишити домівки. Адміністрація Трампа натиснула на обидві сторони, пригрозивши зупинити торговельні переговори. Завдяки тиску США та Малайзії вдалося досягти тимчасового перемир’я. Проте фундаментальні причини конфлікту не були вирішені.
Африка: Єгипет і Ефіопія
Спір навколо ГЕС «Велике відродження» на Нілі — радше дипломатичний, ніж військовий. Трамп кілька років тому заявив, що Єгипет навіть погрожував «підірвати дамбу». Однак американська дипломатія не змогла зняти напруження: Ефіопія завершила будівництво, а Єгипет і Судан залишаються проти проєкту.
Експерти зазначають, що Трамп часто перебільшує власну роль у врегулюванні конфліктів. У низці випадків він дійсно допоміг досягти тимчасового перемир’я, але у жодному — не було підписано всеосяжного мирного договору. Часто домовленості трималися на економічному тиску США, а не на вирішенні причин конфліктів.
Міжнародна реакція
Пакистан публічно висловив вдячність і навіть готовність підтримати кандидатуру Трампа на Нобелівську премію миру. Водночас Індія поставилася скептично, а в Європі політики наголошують: справжній мир можливий лише тоді, коли він ґрунтується на системних змінах, а не на особистих заявах.
Трамп використовує миротворчі амбіції для підсилення власного політичного іміджу. Він справді відігравав роль у припиненні окремих воєн, але більшість конфліктів залишаються невирішеними або лише «замороженими». Для України та світу головне питання — чи готовий Білий дім у майбутньому брати на себе довгострокову відповідальність за безпеку, чи це лише короткострокові дипломатичні жести.
