Війна, яка змінює армію зсередини: головний виклик України сьогодні
Повномасштабна війна поставила перед Україною завдання, яке неможливо вирішити швидко чи стандартними методами військового планування. Йдеться про формування боєздатної армії з людей, які ще вчора жили цивільним життям — працювали в офісах, навчалися, будували бізнес або творили мистецтво. Саме це, за словами військової омбудсменки Ольги Решетилової, стало одним із найскладніших викликів для Збройних сил.
В інтерв’ю для The New York Times вона підкреслила просту, але болючу істину: сучасна армія України значною мірою складається з людей без попереднього військового досвіду. І питання вже давно не лише в тому, як їх мобілізувати, а в тому, як навчити, адаптувати і зберегти їх як ефективну бойову силу.
«Головний виклик — як побудувати армію фактично з цивільних людей?» — наголошує Решетилова.
Це питання сьогодні визначає не лише тактику, а й майбутнє всієї системи оборони держави.
Фронт без ілюзій: реальність, яку побачила омбудсменка
Під час візиту до 162-ї механізованої бригади на заході України, яка готувалася до розгортання на фронт, Решетилова зіткнулася з реальністю, що не завжди потрапляє в офіційні звіти. Її завданням було не лише ознайомлення зі станом підрозділу, а й контроль за дотриманням прав військових та запобіганням зловживанням з боку командування.
На одному з майданчиків вона побачила військовослужбовця, який сидів із милицею поруч. Його стан викликав очевидне занепокоєння. Як з’ясувалося, це не поодинокий випадок: командування бригади визнавало, що має щонайменше два десятки новобранців із серйозними проблемами зі здоров’ям.
Ця ситуація поставила командирів у складне становище. З одного боку — потреба у поповненні підрозділів перед відправкою на передову. З іншого — реальна фізична непридатність частини особового складу до інтенсивних бойових умов.
Омбудсменка пообіцяла винести це питання на рівень центральних органів влади, адже подібні випадки створюють системну проблему, яка впливає на боєздатність підрозділів.
Дезорієнтація, страх і втрати кадрів: ще один прихований фронт
Окремо командир бригади розповів про ще одну серйозну проблему — самовільне залишення частин. Це явище, яке значно ускладнює стабільне формування підрозділів і підриває довіру всередині армійських структур.
Серед історій, які навів командир, була й розповідь про новобранця, який до мобілізації працював кінорежисером. Його стан на момент прибуття до частини характеризували як глибоку психологічну дезорієнтацію: фізична слабкість, тремтіння, розгубленість. Йому запропонували адаптаційну роль — займатися відеоконтентом для підрозділу, використовуючи професійні навички.
Проте вже через кілька днів він залишив частину.
Цей випадок — не про одну людину. Це ілюстрація того, наскільки складним є процес інтеграції цивільних у військове середовище, де психологічне навантаження часто виявляється сильнішим за фізичне.
Система на межі трансформації
Ольга Решетилова наголошує, що її робота як військової омбудсменки полягає у захисті прав військових, але в ширшому сенсі — у зміцненні самої армії. Адже порушення прав, погана адаптація та відсутність належної підтримки напряму впливають на дві критичні проблеми: ухилення від мобілізації та самовільне залишення частин.
Водночас вона визнає, що навіть маючи мандат, вплив омбудсмена обмежений. Система перебуває у стані постійної перебудови, і далеко не всі рішення можуть ухвалюватися швидко.
Фактично армія сьогодні — це організм, який одночасно воює і реформується.
Новий тип війни: безпілотники і підземне життя
Окремий пласт проблем, про який говорить омбудсменка, пов’язаний із технологічними змінами на полі бою. Масове застосування безпілотників повністю змінило логіку перебування військових на позиціях.
Сьогодні солдати дедалі частіше змушені перебувати в укриттях тривалий час, інколи — без можливості виходу на поверхню. Це означає відсутність базових умов: нормальної гігієни, оперативної евакуації поранених, навіть елементарного доступу до свіжого повітря.
«Це вимагає змін у доктрині підготовки. Тепер нам потрібно готувати солдатів до довготривалого виживання в обмеженому просторі», — зазначає Решетилова.
Йдеться не лише про фізичну витривалість, а й про психологічну стабільність у замкненому середовищі, де будь-яка помилка може коштувати життя.
Також військових необхідно навчати виживанню в умовах екстремального холоду без можливості розпалити вогонь, адже навіть найменше теплове випромінювання може видати позицію.
Армія майбутнього формується сьогодні
Українська армія проходить трансформацію, яка відбувається не в навчальних центрах у мирний час, а безпосередньо в умовах бойових дій. Це створює унікальну, але надзвичайно складну ситуацію: кожне рішення має миттєві наслідки.
Паралельно триває дискусія про майбутнє мобілізаційної системи. Військові та експерти пропонують різні підходи — від розширення підготовки молоді до реформування строкової служби та базової військової освіти.
Однак ключовим залишається одне: армія більше не може розглядатися як структура лише для професійних військових. Вона стала системою, що інтегрує суспільство в оборону держави.
Висновок
Ситуація, описана військовою омбудсменкою, демонструє складну реальність, у якій Україна змушена будувати нову армію в умовах війни. Це процес, де немає готових рішень, але є постійний пошук балансу між людським ресурсом, ефективністю та виживанням.
І головне питання, яке сьогодні стоїть перед державою, залишається відкритим: як перетворити цивільних людей на солдатів, не втративши при цьому ні їхньої людяності, ні боєздатності армії.
