Сергій Гнезділов, солдат української армії, протягом місяців закликав замінити втомлених військових, які провели роки на передовій, новими призовниками. Він озвучував свої думки в інтерв'ю, на соціальних мережах та в подкастах, ґрунтуючись на своєму досвіді п'яти років війни в піхотній бригаді.
Однак, попри його зусилля, на заклики Гнезділова ніхто не реагував. У вересні він вдався до радикального кроку: залишив армію та публічно оголосив про свій вчинок у соціальних мережах і засобах масової інформації.
"Я був змушений піти, грюкнути дверима і змусити людей нарешті звернути увагу на цю проблему", — сказав Гнезділов в інтерв'ю The New York Times 1 жовтня з таємного місця, де він ховався від української влади.
Як повідомляє газета "Дейком", цей випадок викликав бурхливе обговорення в суспільстві. Солдати, політики та громадські діячі висловлювали різні думки у соціальних мережах. Одні засуджували дії Гнезділова як зраду, інші підтримували його, вважаючи, що він привернув увагу до проблеми, яку треба вирішувати.
Соціолог Тимофій Брик зазначив, що Гнезділов порушив дуже болюче питання, яке раніше обговорювалося лише у вузьких колах. "Ця проблема одразу викликала дискусії," — зазначив Брик.
9 жовтня, через два тижні після втечі, українська поліція затримала Гнезділова за підозрою у добровільному залишенні військової частини під час воєнного стану — злочин, за який передбачено до 12 років ув'язнення. Суд ухвалив тримання його під вартою на 60 днів до судового процесу.
Дії Гнезділова поставили перед українською армією питання, яке вона намагається вирішити: як звільняти втомлених солдатів, якщо бракує нових призовників. Українська армія вже зараз має чисельну перевагу ворога, але постійна нестача новобранців загострює проблему.
Багато українців побоюються, що безстрокова служба – це квиток на фронт в один кінець, і тому не хочуть йти в армію. Тайлер Хікс
З початку року Україна поступово втрачає позиції на сході країни, зокрема в Донецькій і Луганській областях, де тривають найжорсткіші бої. Офіційні особи прогнозують, що війна триватиме ще багато місяців.
Але заклики до мобілізації стикаються з проблемою — відсутність чіткого кінцевого терміну військової служби. Багато українців побоюються, що це дорога в один кінець на передову, і тому відмовляються вступати до армії.
Солдати скаржаться на втому, і, згідно з офіційними даними, десятки тисяч військовослужбовців дезертирували. Щотижневі протести родичів військових із вимогами про демобілізацію свідчать про рідкісну у воєнний час громадську критику. Багато чоловіків ховаються від призовників, які патрулюють українські міста.
"Я вирішив голосно заговорити про цю проблему, бо вона вже набула масового характеру", — сказав Гнезділов в інтерв'ю.
Депутат Єгор Чернєв, заступник голови парламентського комітету з питань оборони та розвідки, у текстовому повідомленні заявив, що "зараз не час вимагати демобілізації, коли ми змушені відступати на Донбасі".
Офіцери Збройних сил України попередили, що такі вимоги можуть демотивувати солдатів, які тримають лінію фронту.
Гнезділов приєднався до армії добровольцем у 2019 році, коли Україна вже воювала на Донбасі проти російсько-сепаратистських сил. Його трирічний контракт мав завершитися в березні 2022 року, але за кілька тижнів до цього Росія розпочала повномасштабне вторгнення, і солдату заборонили залишити армію через воєнний стан.
Гнезділов брав участь у боях за село Піски, яке зрештою захопили росіяни, та в інших "гарячих точках", таких як Бахмут, де він обіймав посади кулеметника та командира розвідки безпілотників.
"Я дуже втомився", — сказав він, додаючи, що хоче повернутися до цивільного життя.
Солдати, за його словами, не можуть воювати безкінечно і мають знати, коли вони "зможуть відпочити", інакше починають страждати від депресії та психологічних проблем.
Цього року український парламент розглядав можливість звільнення солдатів після трьох років служби, але армія вимагала виключити цю норму, вважаючи ситуацію на фронті занадто нестабільною, щоб дозволяти бійцям залишати службу.
Це викликало обурення серед військових і їхніх родин, які стверджували, що демобілізація була б можливою, якби армія покращила процес мобілізації новобранців.
Українські військові вербувальники перевіряють, чи оновили чоловіки свої дані в українській призовній комісії в Києві в червні. Брендан Хоффман
Мобілізація в Україні тривалий час стикається з проблемами: корупція у військкоматах дозволяє уникати призову, а неготовність солдатів до боїв через недостатню підготовку змушує багатьох ховатися. Влада також намагається зберегти робочу силу для підтримки економіки, що дозволяє деяким компаніям звільняти працівників від призову.
Нещодавно мобілізацію посилили, збільшуючи до 30 000 новобранців на місяць влітку, що вдвічі або навіть втричі більше, ніж за останню зиму.
Гнезділов наголошує, що багато хто, включно з ним, вважає несправедливим, що одні можуть уникнути призову, а ті, хто вже на фронті, не можуть піти після років служби.
"Це те, що я називаю прокляттям форми. Одягнув — не знімеш", — каже він. "Ось чому більшість людей її уникають."
Його дезертирство викликало негативну реакцію з боку військових. Його колишня бригада розпочала розслідування, а відомі ветерани різко засудили його дії.
Масі Найєм, відомий ветеран, який втратив око під час війни, написав у соціальних мережах, що хоча й погоджується з необхідністю вирішувати питання демобілізації, дії Гнезділова є "аморальними стосовно тих, хто загинув чи був поранений".
Однак Гнезділов і його прихильники стверджують, що фронт вже починає тріщати, оскільки дедалі більше солдатів дезертирують через перспективу нескінченних боїв. За даними Генеральної прокуратури України, цього року понад 51 000 військових залишили свої частини без дозволу — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році.
Масштаби дезертирства змусили парламент цього літа ухвалити закон, який звільняє від відповідальності за дезертирство, якщо військові добровільно повертаються до служби. Депутати зараз працюють над змінами до закону, щоб повністю виключити кримінальні переслідування для першоразових дезертирів.
"Чи руйнують вони українську армію? Частково так. Але чому? Що є причиною?" — запитує Гнезділов про дезертирів. "Можливо, варто звернути увагу не на сам факт дезертирства, а на те, що до нього призводить."
Він та інші солдати попереджають, що без чіткої політики, яка б регулювала терміни служби та покращувала мобілізаційні заходи, кількість дезертирів лише зростатиме, особливо коли війна досягне трирічної позначки у лютому.
"Доміно може впасти дуже скоро", — каже Артем Чех, український письменник і солдат. "Бо багато людей вже визначили собі термін служби: три роки".
