Українські війська зіштовхнулися з новою проблемою на полі бою — участю солдатів Північної Кореї, готових до самознищення, щоб уникнути полону. Це відображає ідеологічну відданість режиму Кім Чен Ина та додає складності у війні з Росією, яка триває вже три роки.
Суїциди та бойові дії
Після бою в російській Курській області українські спецпризначенці виявили тіла понад десятка загиблих північнокорейських солдатів. Один із них, залишаючись живим, підірвав себе гранатою при спробі наблизитися до нього, повідомили в українських Силах спеціальних операцій.
Подібні випадки є частиною більшого масиву доказів, які вказують на те, що солдати КНДР підготовлені до самознищення у разі загрози полону. За словами північнокорейського перебіжчика Кіма, це відповідає ідеології, яку солдатам впроваджують ще під час служби.
«Вони були промиті ідеологією і готові пожертвувати собою заради Кім Чен Ина,» — зазначив Кім, який працював у російських військових проєктах до 2021 року.
Чисельність і втрати
Українські та західні джерела стверджують, що в російському Курському регіоні розміщено близько 11 000 північнокорейських солдатів. Згідно з Києвом, понад 3 000 із них загинули або були поранені.
Північна Корея та Росія раніше заперечували такі повідомлення, називаючи їх "фейковими новинами". Проте президент Росії Володимир Путін не заперечив присутності солдатів КНДР у жовтні, а представники Пхеньяна назвали це "законною" місією.
Ідеологічна підготовка: культ самознищення
Північнокорейські військові давно відомі своїм фанатизмом та готовністю до жертв. Солдати, які перебувають у Росії, діють за принципом, що полон — це зрада. Як свідчать мемуари, знайдені в убитих солдатів, їх інструктували обирати самознищення перед здачею.
Один із випадків підтвердив це: солдат КНДР, щоб уникнути полону, вигукнув ім'я Кім Чен Ина і підірвав себе гранатою. За словами південнокорейського депутата Лі Сонг Квона, такі дії стали "реальністю" для північнокорейських військових.
Політичні та військові наслідки
Залучення Північної Кореї до війни в Україні є першим масштабним військовим втручанням Пхеньяна з часів Корейської війни 1950-1953 років.
США попереджають, що ця участь може зробити КНДР небезпечнішою для сусідів, включно з Південною Кореєю. Пропагандистські відео КНДР показують, як солдати гартуються у зимових умовах, проте реальні втрати на полі бою свідчать про недостатню підготовку до сучасної війни, зокрема до атак дронами.
Український президент Володимир Зеленський запропонував повернути полонених солдатів КНДР їхньому уряду в обмін на українських полонених у Росії. Однак для багатьох північнокорейців полон і повернення до Пхеньяна є гіршими за смерть через можливі репресії.
Висновки
Участь північнокорейських солдатів у війні з Росією створює додатковий виклик для України. Це демонструє не лише політичний союз між Москвою та Пхеньяном, але й глибоко вкорінений культ самознищення, який може мати далекосяжні наслідки для регіональної безпеки. Українські сили, водночас, змушені адаптувати свої стратегії до нової реальності на полі бою.
