Вашингтон розробив масштабний пакет додаткових санкцій проти ключових секторів російської економіки. За словами американських чиновників, він може бути застосований у разі, якщо Володимир Путін і надалі затягуватиме завершення війни в Україні. Основні цілі — російські банки, нафтова інфраструктура та маршрути експорту палива.
Проте Білий дім поки не поспішає вводити нові заходи. Дональд Трамп вирішив тимчасово «взяти паузу», аби оцінити ефект попереднього пакету, який ударив по нафтогігантах Rosneft і Lukoil. Санкції одразу викликали реакцію ринку: ціни на нафту зросли більш ніж на два долари, а основні покупці з Китаю та Індії почали шукати альтернативи.
У Вашингтоні розглядають, що подальший крок має зробити Європа. Американські посадовці закликали ЄС не лише посилити обмеження, але й використати заморожені російські активи для закупівлі американської зброї для України. Також у США обговорюють можливість використання російських резервів, які зберігаються в американських банках, для фінансування української оборони.
Джерела в адміністрації повідомляють, що деякі санкції готові «до активації» і стосуються не лише енергетики, а й банківської системи Росії. Україна, своєю чергою, запропонувала Вашингтону власні ініціативи — повне відключення всіх російських банків від доларової системи. Поки що це питання перебуває на стадії обговорення, але в Конгресі дедалі більше голосів підтримують жорсткіший підхід.
У Сенаті відновили спроби ухвалити двопартійний законопроєкт про посилення санкцій, який застряг у комітетах. Трамп, за інформацією джерел, готовий підтримати цей документ, хоча рішення не очікується цього місяця. Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів, проте експерти вказують, що новий раунд обмежень може стати найболючішим з початку війни.
Санкції проти Rosneft і Lukoil стали фінальним акордом тижня політичних коливань у Вашингтоні. Спочатку Трамп оголосив про майбутню зустріч із Путіним у Будапешті, але після переговорів із Володимиром Зеленським змінив позицію. Пропозиція про «замороження» фронту на поточних лініях була відкинута Києвом, а згодом сам Трамп відмінив зустріч, заявивши, що «щось у цьому не відчувалося правильно».
Попри суперечливі сигнали, Білий дім поступово переходить до стратегії “тиску через економіку”. Після консультацій із держсекретарем Марко Рубіо та міністром фінансів Скоттом Бессентом президент ухвалив рішення про нові санкції. Це перший крок, який чітко демонструє: Вашингтон готовий діяти незалежно від дипломатичних жестів Кремля.
Водночас США прагнуть скоординувати дії з Європою. За словами Бессента, «настав час для Брюсселя зробити свій крок». Однак у ЄС є складнощі: компанія Lukoil має глибокі зв’язки з європейською економікою, володіє нафтопереробними заводами в Болгарії та Румунії, а також мережею АЗС по всьому континенту.
Представники ЄС визнають: повне відключення Lukoil буде болючим для деяких країн-членів, тому спершу потрібно «роз’єднати інфраструктуру». Проте дедалі більше урядів підтримують ідею використати заморожені російські активи для фінансування українських оборонних потреб — саме цього наполегливо вимагає Вашингтон.
Тим часом російська сторона намагається зберегти видимість контролю. Спецпредставник Путіна Кіріл Дмитрієв заявив, що «Росія, США та Україна близькі до дипломатичного рішення», хоча реальні переговори не ведуться. У Києві таку риторику називають спробою Москви виграти час. Прессекретарка українського посольства в США Галина Юсип’юк наголосила: «Демонтаж російської воєнної машини — найгуманніший шлях до завершення війни».
Водночас у військовій площині Вашингтон зміцнює координацію з Європою. Процес затвердження даних для цільових ударів українських дронів і ракет перенесено з Пентагону до Європейського командування США у Німеччині. Цей крок розглядається як сигнал до більш активної ролі НАТО в оперативному супроводі української оборони.
Попри це, Трамп продовжує відмовляти Києву у постачанні далекобійних ракет Tomahawk, аргументуючи це небажанням «розпалювати глобальний конфлікт». Утім, нові фінансові обмеження проти Москви свідчать, що Білий дім вирішив перейти до економічного наступу.
Експерти вважають, що подальші санкції можуть охопити Сбербанк, Газпромбанк і логістичні ланцюги експорту нафти через порти Новоросійська. Такий крок може паралізувати валютні надходження Кремля і скоротити фінансування війни вже протягом кількох місяців.
В Європі спостерігається зростання підтримки ідеї “коаліції фінансового тиску”, де США задають тон, а ЄС забезпечує синхронність. Якщо план щодо конфіскації російських активів буде реалізований, Україна отримає довгостроковий механізм фінансування оборони без додаткових кредитів.
Для Дональда Трампа нова хвиля санкцій стане тестом його «миротворчої стратегії». З одного боку, він прагне залишитися арбітром між Москвою і Києвом; з іншого — мусить демонструвати жорсткість перед Конгресом і союзниками. У цих умовах саме економічний тиск може стати його головним важелем у дипломатичній грі.
Світ входить у фазу, де енергетика, фінанси та політика зливаються в єдиний фронт протистояння. Якщо США й ЄС діятимуть спільно, Росія втратить головний ресурс — гроші. А тоді питання про кінець війни в Україні перестане бути теоретичним.
