Американська політика щодо України опинилася на новому роздоріжжі. Спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що США готові запропонувати Україні «аналог статті 5 НАТО» — гарантію колективної безпеки, за якою напад на Україну розцінювався б як напад на самі Сполучені Штати. Це вперше, коли Росія, за його словами, погодилася обговорювати таку можливість.
Стаття 5 Вашингтонського договору є ключем до колективної оборони: напад на одного члена — це напад на всіх. Така норма діяла протягом усієї історії Альянсу, стримуючи потенційних агресорів. Ідея надати Україні подібний захист без формального членства в НАТО виглядає привабливо, але викликає низку питань.
Для Кремля членство України в НАТО залишається «червоним рядком». Тому модель «аналог статті 5» може стати компромісом: Київ отримає гарантії, але без інтеграції в Альянс. Водночас юридична сила таких обіцянок поки залишається туманною.
Віткофф заявив, що Росія погодилася «закріпити законодавчо» відмову від подальшого захоплення українських територій. За його словами, Кремль готовий підписати угоду, що гарантує недоторканність європейських кордонів після мирного договору.
Однак історія доводить: будь-які «обіцянки Путіна» мають обмежену цінність. Анексія Криму у 2014 році та подальше вторгнення 2022 року показали, що Москва легко порушує міжнародні домовленості, коли це відповідає її інтересам.
У понеділок у Білому домі відбудеться зустріч Володимира Зеленського, Дональда Трампа та європейських лідерів. Головне питання — які безпекові гарантії отримає Україна в обмін на територіальні поступки, які просуває Москва.
Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що перемовини з Путіним у Алясці звузили коло питань: кордони, військові альянси та гарантії безпеки. Він наголосив, що справжній мир можливий лише через компроміс, а не «капітуляцію однієї зі сторін».
Пропозиції, які обговорювалися, передбачають, що Росія може відмовитися від «дрібних ділянок окупованих земель» в обмін на закріплення за собою укріплених територій на сході України та «заморожування фронту».
Київ категорично проти такого сценарію, адже він означає фактичне закріплення окупації. Зеленський наголошує: будь-який мир має бути «стійким», а поступки Кремлю лише стимулюватимуть нову агресію.
Трамп активно демонструє прагнення «швидкого миру», публікуючи у соцмережах повідомлення про «BIG PROGRESS ON RUSSIA». Його союзники з табору MAGA скептично ставляться до ідеї будь-яких американських гарантій для України, але Білий дім сигналізує готовність піти на поступки заради припинення війни.
Водночас сам факт, що Росія «не виключає» зовнішніх гарантій, показує: Кремль шукає шлях легалізації свого контролю над частиною України, намагаючись одночасно виглядати «конструктивним».
Європейські лідери прибудуть до Вашингтона, щоб підтримати Зеленського і не допустити повторення ситуації, коли Трамп намагається тиснути на Київ на користь Москви. Для Європи критично важливо, щоб будь-які гарантії не розкололи НАТО та не підірвали трансатлантичну єдність.
Ідея «аналог статті 5 НАТО» для України виглядає як компроміс, але реальність може зробити її пасткою. Якщо гарантії не матимуть реального механізму дії та міжнародної підтримки, вони стануть лише політичним жестом. Київ і союзники мають добиватися не декларацій, а дієвих гарантій: систем ППО, військової присутності партнерів і санкційних важелів. Інакше «мир» ризикує стати черговою паузою перед новою війною.
