У розмовах із журналістами в Пентагоні високопоставлені представники оборонного відомства США відкрито визнали, що після авіаударів стелс-бомбардувальників B-2 та запуску крилатих ракет Tomahawk із підводного човна дійсний стан іранської ядерної програми лишається невідомим.
Президент Дональд Трамп неодноразово запевняв, що підземні заводи в Фордоу, Натанці та біля Ісфагана були “повністю й остаточно знищені”, однак у дефіциті достовірних даних щодо долі запасів збагаченого урану виникає питання, чи дійсно Іран утратив всі здатності до швидкої збірки боєголовок.
У шоу «This Week» віце-президент США Дж. Д. Венс заявив, що в найближчі тижні влада працюватиме над домовленістю з Тегераном про те, куди подіти залишки палива, достатнього для виготовлення дев’яти-десяти ядерних боєприпасів. Він запевняв, що без відповідного обладнання для збирання ядерних боєголовок потенціал Ірану скоротився драстично.
Проте офіційні особи визнали: близько 400 кг урану з чистотою 60 % могли бути вивезені зі сховищ незадовго до атаки – матеріалу, котрий слугує фінальним етапом у підготовці до виробництва зброї.
Керівник МАГАТЕ Рафаель Гроссі підтвердив, що близько тижня тому інспектори бачили цю партію збагаченого урану в Ісфагані, збережену в спеціальних контейнерах, що поміщаються в багажник близько десяти автомобілів.
Він прямо сказав, що згодом матеріал зник із поля зору інспекторів. Водночас супутникові знімки, надані компанією Maxar Technologies, зафіксували 16 вантажівок біля входу до підземного комплексу в Фордоу напередодні удару. Це підтверджує припущення, що Іран готував схованки саме для найважливішого обладнання та палива.
Попередній брифінг начальника Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Дена Кейна зазначив, що початкова оцінка бойового руйнування трьох об’єктів свідчить про “важкі пошкодження та деструкцію”.
Після падіння 14 супертяжких бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator на завод у Фордоу, оснащений масивними центрифугами, частина центрифуг, закріплених на бетонній підлозі, могла бути знищена. Однак повністю демонтувати обладнання за лічені дні було фізично неможливо.
У результаті атаки на Натанц зруйновано наземний центр збагачення та порушено систему електропостачання, що, за словами інспекторів МАГАТЕ, могло призвести до неконтрольованого обертання центрифуг і їхньої руйнації. Проте неповне знання того, де нині зберігаються ключові компоненти, додає невизначеності щодо термінів відновлення. На додачу Іран уже будує інший підземний комплекс на півдні Натанця, котрий офіційно ще не введений в експлуатацію, тому його стан оцінити неможливо.
Набір супутникових знімків і звіти ЦРУ свідчать, що іранські фахівці могли вивезти частину матеріалів у невідомому напрямку – можливо, до секретних сховищ у горах чи в інші підземні споруди. При цьому документація по ядерному проекту, захована в надрах Фордоу, вважається втраченою через руйнування тунельних галерей. Це може ускладнити відтворення програми, однак не виключає її поступового відновлення за роки.
Історично дипломатичні угоди показали кращий результат у стримуванні іранської ядерної програми, ніж удари чи кібератаки. У 2015 році “спільний всеосяжний план дій” дозволив інспекторам МАГАТЕ отримати доступ до всіх об’єктів, включно з прихованими сховищами. Але після виходу США з угоди при адміністрації Трампа значна кількість камер відеоспостереження була вимкнена, а інспекції припинені. У відповідь Іран збільшив темпи збагачення і підтвердив наявність близько 19 000 центрифуг.
Експерти RAND Corporation оцінюють, що нинішні дії можуть затримати розвиток програми на два-п’ять років, але швидкість відновлення залежить від запасів обладнання і політичного рішення Тегерана. Іранські інженери ще у 2003-му розробляли докладну документацію з ядерних замків і детонаторів, згідно з даними, вкраденими із складського сховища. Попри припинення активної фази озброєння, роботи над окремими компонентами продовжувались у рамках наукових досліджень.
Суперечливі заяви Трампа про “монументальне пошкодження” та “повну руйнацію” об’єктів зустріли критику навіть серед високопоставлених генералів: у Пентагоні підкреслили, що остаточна оцінка бойових збитків може зайняти місяці. Тим часом Іран пообіцяв відповісти на удари, що ставить під сумнів безпеку баз США в регіоні та створює ризики для розгортання нових інспекцій МАГАТЕ.
У найближчих тижнях відновлення доступу інспекторів до Фордоу та Натанца може стати ключовим фактором глобальної непоширювальної політики. Якщо Тегеран знову обмежить місію МАГАТЕ, міжнародна спільнота розгляне нові санкції та політичний тиск. Водночас відновлення інспекцій дасть змогу встановити реальний стан запасів збагаченого урану, оцінити рівень пошкоджень і спрогнозувати темпи відбудови програми.
Отже, хоча технологічні можливості стелс-бомбардувальників B-2 та протибункерних GBU-57 продемонстрували силу американської доктрини, відсутність чіткої інформації про те, де нині зберігається уран з чистотою 60 %, залишає дилему: чи дійсно Іран позбавлений здатності наростити ядерний потенціал? І чи не спричинить ця невизначеність нову ескалацію замість діалогу? Відповіді на ці питання вимагають як технічних розслідувань із супутниковими зйомками, так і відновлення довіри інспекційної системи МАГАТЕ.
