Сполучені Штати зіткнулися з проблемою, яка ще донедавна могла здаватися малоймовірною для найбільшої військової держави світу. Американські запаси частини високоточних ударних ракет і ракет-перехоплювачів суттєво скоротилися, а відновлення арсеналів потребуватиме не місяців, а років.
Про це пише оглядач Bloomberg Андреас Клут, аналізуючи наслідки масштабного використання американських боєприпасів.
За його оцінкою, США практично вичерпали запаси окремих далекобійних високоточних ракет, серед яких ATACMS, PrSM і Tomahawk. Одночасно значного скорочення зазнали запаси засобів протиповітряної оборони.
Ця ситуація створює для Вашингтона серйозну проблему: американським військовим доводиться одночасно думати про поточні конфлікти, захист власних військових об'єктів і необхідність зберігати достатній запас озброєнь на випадок нової масштабної кризи.
Американські арсенали виявилися не безмежними
За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, американські військові використали близько двох третин запасів ракет для комплексів Patriot.
Ще одна система протиракетної оборони — THAAD — також втратила значну частину доступних перехоплювачів. За оцінкою аналітиків, використано майже половину їхнього запасу.
Цифри важливі не лише самі по собі.
Протиракетна оборона працює за принципом постійного поповнення боєприпасів. Якщо країна використовує велику кількість перехоплювачів протягом короткого періоду, виробництво має встигати компенсувати витрати.
Але саме тут виникає проблема.
Американська оборонна промисловість не здатна миттєво виробити тисячі нових ракет.
Навіть якщо підприємства працюватимуть на максимальних можливостях, розширення виробничих ліній, закупівля компонентів, підготовка персоналу та проходження всіх необхідних процедур потребуватимуть значного часу.
Пентагон вимагає прискорити виробництво
Вашингтон уже намагається реагувати на ситуацію.
Пентагон чинить тиск на великих виробників озброєнь, зокрема Lockheed Martin і Raytheon, домагаючись різкого збільшення темпів виробництва ракет.
Але навіть найпотужніші оборонні компанії не можуть просто натиснути кнопку й миттєво збільшити випуск у кілька разів.
Виробництво складних ракет залежить від десятків постачальників, спеціалізованого обладнання та компонентів. Частину виробничих потужностей доведеться модернізувати або розширювати.
Саме тому відновлення американських запасів може зайняти роки.
Це означає, що проблема не обмежується короткостроковим дефіцитом.
Якщо США витрачають ракети швидше, ніж промисловість здатна їх виробляти, країна змушена переглядати власні військові пріоритети.
Дефіцит може обмежити рішення Трампа
На думку Андреаса Клута, одним із найважливіших наслідків ракетної кризи може стати обмеження свободи дій президента США Дональда Трампа.
Якщо дипломатичні зусилля щодо Ірану не дадуть результату та виникне необхідність масштабної військової операції, Вашингтон може зіткнутися з неприємним вибором.
З одного боку, США мають потужні військово-повітряні сили.
З іншого — використання літаків замість далекобійних ракет означає підвищення ризику для американських військовослужбовців.
Літакам необхідно наближатися до районів, які захищаються іранськими системами ППО. Це потенційно збільшує ризик втрат і робить військову операцію складнішою.
Таким чином, дефіцит ракет може впливати не тільки на кількість доступної зброї, а й на саму військову стратегію США.
Що станеться у разі масштабної атаки?
Окрема проблема — запаси ракет-перехоплювачів.
Якщо конфлікт на Близькому Сході перейде у фазу масштабних ударів, Іран потенційно може атакувати американські військові бази в регіоні.
Під загрозою також можуть опинитися союзники США — держави Перської затоки та Йорданія.
І тут Вашингтон може зіткнутися з надзвичайно складною дилемою.
Коли кількість перехоплювачів достатня, можна одночасно захищати велику кількість важливих об'єктів.
Коли їх стає мало, доводиться визначати пріоритети.
Які бази захищати першими?
Які міста або об'єкти союзників є критично важливими?
Які атаки можна перехоплювати, а які — ні?
Для держави з глобальною військовою присутністю це особливо небезпечно, оскільки кожна витрачена ракета змінює доступний запас для майбутніх криз.
Проблема виходить далеко за межі Близького Сходу
Саме ця обставина робить нинішню ситуацію стратегічно важливою.
США не можуть зосередити всі свої військові ресурси лише на одному напрямку.
Американська армія повинна одночасно підтримувати військову присутність у Європі, Індо-Тихоокеанському регіоні та інших частинах світу.
У кожному з цих регіонів існують потенційні сценарії масштабного конфлікту.
Найбільше стратегічне занепокоєння викликає Китай і можливий конфлікт навколо Тайваню.
У разі серйозного протистояння США можуть потребувати величезної кількості далекобійних ракет і засобів ППО.
Паралельно Вашингтон має враховувати загрозу з боку Північної Кореї.
Європейський напрямок також залишається критично важливим через війну Росії проти України та зростання напруженості між Москвою і країнами НАТО.
Отже, американські військові повинні планувати не лише сьогоднішні операції, а й потенційні конфлікти, які можуть виникнути завтра.
Чому це важливо для України
Для України проблема має особливе значення.
Київ розраховував на можливість закуповувати більше американського озброєння за фінансової участі європейських партнерів. Такий механізм міг би дозволити Україні отримувати додаткові ракети та інші засоби для захисту від масованих ракетних і дронових атак.
Однак якщо американські запаси дійсно скорочуються до критичного рівня, можливості таких поставок можуть стати обмеженими.
Це не означає, що США повністю припинять постачання зброї Україні.
Але Вашингтон може бути змушений жорсткіше визначати, які системи та в якій кількості він готовий передавати.
Особливо гострим може стати питання ракет для систем протиповітряної оборони.
Україна потребує їх не одноразово. Захист від повітряних атак — це постійний процес, який вимагає регулярного поповнення боєкомплекту.
Тому дефіцит американських перехоплювачів потенційно може створити довгострокову проблему.
Війна показала слабке місце західної оборонної промисловості
Нинішня ситуація також демонструє ширшу проблему.
Протягом десятиліть США та їхні союзники значною мірою будували свої військові стратегії на припущенні, що великі високотехнологічні конфлікти залишатимуться рідкісними.
У такій моделі величезні запаси складних ракет не завжди виглядали економічно виправданими.
Однак війни останніх років показали інше.
Сучасний конфлікт може вимагати величезної кількості боєприпасів за надзвичайно короткий період.
І тут виникає парадокс.
Чим технологічнішою є ракета, тим складніше та довше її виробляти.
Тобто високоточна зброя забезпечує величезні бойові можливості, але одночасно створює проблему масштабування виробництва.
Якщо країна витрачає сотні ракет за короткий період, відновити запас за кілька тижнів неможливо.
Китай, Росія та Північна Корея уважно стежать
Для потенційних противників США нинішня ситуація також має важливе значення.
Китай може аналізувати, наскільки швидко американська промисловість здатна нарощувати виробництво озброєнь у разі великого конфлікту в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Північна Корея — оцінювати можливості американської ППО та масштаби доступних ресурсів.
Росія — враховувати, наскільки довго США здатні одночасно підтримувати Україну та зберігати власні запаси для інших потенційних криз.
Це вже питання не окремих партій ракет.
Йдеться про стратегічне стримування.
Якщо потенційний противник переконаний, що американські запаси можуть швидко виснажитися, це теоретично здатне впливати на його оцінку ризиків.
Америці доведеться робити складний вибір
Перед Вашингтоном фактично стоїть подвійне завдання.
З одного боку, необхідно підтримувати союзників і реагувати на поточні військові загрози.
З іншого — потрібно терміново відновлювати власні стратегічні запаси.
Проблема полягає в тому, що ці два процеси конкурують за одні й ті самі ресурси.
Кожна передана союзнику ракета — це ракета, якої не буде в американському арсеналі.
Кожна використана під час бойової операції перехоплювальна ракета — це ресурс, який потрібно буде відновлювати.
А виробництво таких систем потребує часу.
Саме тому нинішній дефіцит може стати для США не просто логістичною проблемою, а фактором, який впливатиме на зовнішню та військову політику.
Ракетна криза може змінити правила гри
США залишаються однією з найбільш потужних військових держав світу, а американська оборонна промисловість має величезні технологічні та фінансові можливості.
Проте навіть такі ресурси не є безмежними.
Ситуація з ATACMS, PrSM, Tomahawk, Patriot і THAAD показує, що сучасна війна здатна дуже швидко перевірити реальні можливості військових арсеналів.
Для Вашингтона це сигнал про необхідність масштабного нарощування виробництва.
Для союзників — нагадування, що американська допомога також має фізичні межі.
А для України — потенційний ризик того, що конкуренція за американські ракети стане ще жорсткішою.
Найближчі роки можуть показати, наскільки швидко США зможуть перетворити свої промислові можливості на реальні запаси озброєнь.
І від цього залежатиме значно більше, ніж просто здатність Вашингтона вести одну військову кампанію.
Йдеться про те, чи зможуть Сполучені Штати одночасно підтримувати союзників, стримувати потенційних противників і залишатися готовими до нового великого конфлікту.
Саме тому нинішній дефіцит ракет у США може стати проблемою глобального масштабу — від Близького Сходу та України до Європи й Індо-Тихоокеанського регіону.
