Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Стрілянина біля реакторів: чому події на Запорізькій АЕС — не просто інцидент, а дзвін тривоги для всього світу

Інцидент зі стріляниною біля реакторних блоків Запорізької атомної електростанції, що стався 12 липня, викликав нову хвилю тривоги щодо безпеки ядерних об’єктів під час війни.


Дмитро Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Газета Дейком | 15.07.2025, 13:50 GMT+3; 06:50 GMT-4

Гільзи, знайдені поблизу блоків, свідчать про збройну присутність на території, де жоден постріл не має права пролунати.

Загроза, яка наближається до реактора

12 липня 2025 року на території Запорізької атомної електростанції пролунав звук, якого там не повинно було бути — сотні пострілів зі стрілецької зброї, що тривали близько години. Це сталося після 22:00 за місцевим часом і змусило світ знову звернути увагу на вразливу ситуацію, яка роками тліє на ядерному об'єкті в умовах війни.

МАГАТЕ, організація, покликана гарантувати ядерну безпеку у світі, відреагувала оперативно. Наступного ранку команда агентства виявила десятки гільз малого калібру біля реакторних блоків №5 та №6. Попри відсутність видимих пошкоджень інфраструктури, саме місце знаходження цих гільз — сигнал, що повинен змусити переглянути всі наявні протоколи охорони ядерних об'єктів.

Будь-яке військове зіткнення, особливо поблизу об'єкта такої критичної важливості, як атомна електростанція, створює прямі ризики для життя мільйонів людей. Один невірний рух — і ядерна безпека Європи може опинитися під реальним ударом.

Цей інцидент — не перший і, найімовірніше, не останній. Але він є першим настільки явним прикладом того, як збройні дії все ближче підходять до серця атомної енергетики, де навіть одиничний постріл може перетворити стабільність на катастрофу.

Захист інфраструктури, яка виробляє ядерну енергію, повинен стати абсолютним пріоритетом не лише для України, а й для всього цивілізованого світу. Адже ризики, які породжує війна навколо таких об’єктів, не мають кордонів.

Порушення мовчання: що побачила місія МАГАТЕ

13 липня команда МАГАТЕ, здійснюючи інспекційний обхід території ЗАЕС, на власні очі переконалась у наслідках стрілянини. Поблизу реакторів не повинно бути жодної гільзи. Але вони були. І це — не випадковість, а свідчення військової активності там, де вона є категорично неприпустимою.

Гільзи малого калібру, розкидані по землі біля двох реакторних блоків, не викликали фізичних пошкоджень інфраструктури, але стали символом нової межі загрози. Це не просто збройна присутність — це візуальне підтвердження того, що ядерна безпека вже не є гарантованою навіть у межах формально охоронюваної території.

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі у своїй заяві висловив "глибоку стурбованість" і нагадав, що "військова діяльність на великій атомній електростанції або поблизу неї є явно неприйнятною". Це не дипломатична фраза — це попередження. Міжнародна ядерна безпека — система, побудована на довірі, стабільності та суворому контролі. Коли хоча б один з цих елементів порушується, усе може обвалитися.

Місія МАГАТЕ стала тим очима світу, які зафіксували неприйнятне. Але чи почують їх ті, хто сьогодні тримає під контролем ЗАЕС?

Безпілотники: нова загроза ядерній безпеці

З початку року кількість зафіксованих випадків використання безпілотників поблизу українських атомних електростанцій значно зросла. Ця тенденція є небезпечним симптомом, який викликає дедалі більше занепокоєння у фахівців з ядерної безпеки.

Дрони — це не лише засіб розвідки чи тактичного ураження, а й інструмент дестабілізації. Поблизу ЗАЕС вони становлять подвійну загрозу: з одного боку, вони можуть бути використані для цілеспрямованих атак, з іншого — для провокацій, мета яких — викликати паніку, посіяти страх або спричинити помилкову реакцію систем безпеки.

Гроссі наголосив, що "будь-який військовий напад на ядерний об'єкт — з дронами чи без них — ставить під загрозу ядерну безпеку". Ці слова — не перебільшення, а холодна реальність. У сучасній війні технології здатні проникати навіть туди, де раніше панувала недоторканність.

Міжнародна спільнота зобов’язана розробити нові механізми контролю над використанням безпілотників біля критично важливих об’єктів. Бо сьогоднішня пасивність може обернутися завтрашньою катастрофою.

Перерізані лінії: чому обстріл енергетичної інфраструктури небезпечний подвійно

Інцидент, що стався 4 липня — удар по лінії електропередач, яка з’єднувала ЗАЕС з об’єднаною енергосистемою України, — спричинив блекаут на станції. Це був ще один крок до втрати стабільності в системі ядерної безпеки.

Блекаут на атомній електростанції — надзвичайна ситуація, яка потребує негайної реакції. У нормальних умовах ЗАЕС має кілька джерел електроживлення: основне, резервне, дизельні генератори. Але кожен удар по інфраструктурі зменшує ступінь її стійкості. Коли основне джерело виходить з ладу, починається зворотний відлік.

Ядерна енергетика не терпить імпровізацій. У разі повної втрати зовнішнього живлення виникає ризик втрати охолодження реакторів, а це — прямий шлях до аварії. У ситуації, коли станція перебуває під контролем сторонніх збройних формувань, сценарій може розгортатись неконтрольовано.

Ці атаки — не лише порушення міжнародного гуманітарного права, а й злочини проти стабільності та безпеки Європи. Вони підривають енергетичну незалежність, перетворюючи цивільну інфраструктуру на мішень.

Час діяти: що може зробити світ

Інцидент на ЗАЕС — це дзвінок, який лунає не лише для українського суспільства, а й для всієї міжнародної спільноти. Гарантування ядерної безпеки в умовах війни — завдання надзвичайної складності. Але воно має бути розв’язане, якщо ми хочемо уникнути повторення Чорнобиля чи Фукусіми.

МАГАТЕ має не лише фіксувати порушення, а й ініціювати потужну політичну кампанію на захист ядерних об’єктів. Необхідне впровадження демілітаризованої зони навколо ЗАЕС, незалежний контроль над персоналом та постійний міжнародний моніторинг.

Країни ЄС, США, Японія — усі, хто має досвід і ресурси, повинні долучитись до посилення безпеки на ЗАЕС. Можливо, настав час розглядати ядерну безпеку не лише як технічне, а й як політичне питання найвищого пріоритету.

Світ стоїть перед вибором: діяти або чекати трагедії. І ціна цього вибору — не лише українська.


Дмитро Вишневецький — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, висвітлює політику, технології, науку, пише про події в Україні та навколо неї. Він проживає та працює в Україні.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Запорізька АЕС, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 15.07.2025 року о 13:50 GMT+3 Київ; 06:50 GMT-4 Вашингтон, розділ: Війна Росії проти України, із заголовком: "Стрілянина біля реакторів: чому події на Запорізькій АЕС — не просто інцидент, а дзвін тривоги для всього світу". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: