Новий серіал «Муссоліні: Син століття», який виходить у США на платформі MUBI, переносить глядача в Італію 1920-х років, коли країна стрімко втратила демократичні інститути та занурилася в епоху фашизму. Головну роль виконує актор Лука Марінеллі, який у першій серії прямо звертається до камери, закликаючи стати його прихильниками: «Слідуйте за мною, і ви теж полюбите мене. Ви також станете фашистами».
Цей художній прийом одразу нагадує, наскільки легко люди піддаються харизмі сильного лідера, особливо у часи суспільної нестабільності. Серіал розгортає історію від невеликого радикального руху до повної узурпації влади Беніто Муссоліні лише за шість років. Це виглядає як своєрідний посібник із народження авторитаризму.
Продюсер Лоренцо М’єлі наголошує: творці прагнули показати не «монстра», а людину, яка будь-якою ціною намагалася звабити суспільство – італійців, а також сучасних глядачів. Його фраза «follow me» («слідуй за мною») адресована не лише персонажам у кадрі, а й аудиторії, яка має відчути небезпеку такої спокуси.
Серіал підкреслює, що насильство було центральним елементом фашистського руху. У постановці Джо Райта, режисера «Спокути» та «Гордості і упередження», історія набуває сучасної естетики: від техно-саундтреку автора Chemical Brothers Тома Роулендса до стилістики, що поєднує 90-ті рейви, радянський експериментальний кінодокументалізм і гангстерське кіно.
Історик та автор романів Антоніо Скураті, за книгою якого знято серіал, зазначає: його покоління жило в ілюзії, що демократія – це природна даність. Насправді ж вона завжди крихка і вимагає захисту. Саме тому історія Муссоліні стає особливо актуальною нині, коли в багатьох країнах знову зростають настрої популізму та радикалізму.
Райт визнає: під час роботи над проєктом він був шокований кількістю прямих аналогій між Муссоліні та сучасними правими популістами. У четвертому епізоді він навіть додав сцену, де диктатор дивиться в камеру з піднятим великим пальцем і вимовляє: «Make Italy Great Again». Це відверта алюзія на політичні лозунги нашого часу.
Попри успіх у Європі та прем’єру на Венеційському кінофестивалі, серіал довго не могли продати у США. За словами Райта, один із топ-менеджерів стримінгової платформи пояснив: «Нам подобається шоу, але воно надто політичне». Режисер на це відповів: «З якого часу антифашизм став суперечливим?»
Саме політичний зміст, імовірно, утруднив його вихід на американський ринок. Адже серіал не лише показує минуле, а й відображає небезпечні тенденції сучасності – від культу особистості до маніпуляції масами через популізм.
Перший сезон завершується історичною промовою Муссоліні у парламенті, яка відкрила шлях до двадцятирічної диктатури. Чи буде другий сезон – поки невідомо. Продюсери кажуть, що готові працювати далі, але фінансування залежатиме від того, чи з’являться охочі інвестори за межами Європи.
Райт зізнався, що хотів би продовжити історію, адже Муссоліні був прикладом для Гітлера, який згодом його перевершив. Такий розвиток сюжету дав би можливість показати трагічні наслідки фашистського експерименту не лише для Італії, а й для всього континенту.
«Муссоліні: Син століття» – це не просто історична драма. Це застереження про те, як швидко демократія може зникнути під тиском харизматичного вождя, насильства і популізму. Серіал звертається безпосередньо до сучасних глядачів: уроки минулого легко забути, але їх доводиться вивчати знову і знову.
