Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Тіні над союзом: як Китай підтримує Росію і чому це стає викликом для України

Володимир Зеленський заявив, що Китай допомагає Росії й не зацікавлений у перемозі України. За словами президента, відсутність прямого діалогу з Пекіном та непрозора політика Сі Цзіньпіна створюють серйозні загрози для української безпеки.


Save
Ганна Коваль
Від
Ганна Коваль
Газета Дейком | 25.10.2025, 18:20 GMT+3; 11:20 GMT-4
Мова публікації: Українська

Китай і Росія: прихований альянс, який змінює баланс сил

Взаємини між Китаєм і Росією в останні роки перетворилися на стратегічне партнерство, що дедалі частіше виявляє ознаки глибокої політичної та економічної взаємозалежності. Хоча Пекін публічно проголошує нейтралітет, реальні дії свідчать про інше. Президент України Володимир Зеленський відверто визнав: Китай не просто не підтримує Україну, а допомагає Москві, уникаючи при цьому прямого конфлікту із Заходом.

Складність ситуації полягає у відсутності прямого діалогу між Києвом і Пекіном. Зеленський наголосив, що особисто не має можливості говорити з лідером Китаю Сі Цзіньпінем, а офіційні дипломатичні канали фактично заблоковані. Це створює небезпечну інформаційну порожнечу, у якій Україна не може вплинути на позицію другої економіки світу.

Китай намагається балансувати: він обіцяє не постачати Росії зброю, але надає їй інші форми підтримки — від технологій подвійного призначення до супутникових даних. Така «сіра зона» дозволяє Пекіну уникати прямих звинувачень, залишаючись при цьому важливим тилом для російської воєнної машини.

Ця позиція не лише підриває довіру до Китаю як до потенційного миротворця, а й змінює архітектуру світової безпеки. Пекін демонструє, що готовий діяти не з моральних чи гуманітарних міркувань, а виключно виходячи зі своїх стратегічних інтересів.

Зрештою, саме цей прагматизм і робить Китай одним із найнебезпечніших партнерів Росії — тому що він не потребує публічних заяв чи демонстративних кроків, щоб бути ефективним.

Відмова від зброї, але не від підтримки: як Пекін діє «іншими руками»

Сі Цзіньпін ще раніше запевняв, що Китай не буде продавати зброю Росії. Ця обіцянка, здавалося б, мала стати сигналом готовності Пекіна до збереження нейтралітету. Проте реальність виявилась іншою.

За словами Зеленського, Китай допомагає Росії не напряму — не у вигляді постачання ракет чи артилерії, а через економічні, технологічні та інформаційні механізми. Йдеться про передачу даних, промислове співробітництво, постачання електронних компонентів і навіть підтримку логістичних ланцюгів, без яких неможлива тривала війна.

Китайська економіка має потужний вплив на російську. Після запровадження санкцій Пекін став одним із головних джерел комплектуючих, машин, мікрочипів і промислового обладнання, яке активно використовується у військовому виробництві. Формально ці товари є «цивільними», проте фактично вони живлять військово-промисловий потенціал Росії.

У цьому проявляється особливість китайського підходу: він уникає відкритої конфронтації із Заходом, натомість створює систему тіньової допомоги. Для України це означає подовження війни, адже Пекін своєю позицією зменшує ефективність міжнародного тиску на Москву.

Фактично Китай виконує роль каталізатора — не дає Росії впасти, але й не дозволяє їй перемогти швидко, продовжуючи ситуацію «керованої нестабільності», вигідної самому Пекіну.

Космос як поле співпраці: китайські супутники над Україною

Показовим епізодом цієї прихованої підтримки став інцидент 5 жовтня, коли під час масованого обстрілу України над Львівщиною було зафіксовано три китайські супутники серії Yaogan — 33, 33-03 і 33-04. За попередніми оцінками, вони могли здійснювати спостереження в інтересах російської армії.

Супутники Yaogan — це розвідувальні апарати, здатні фіксувати переміщення техніки, радарні відбиття та інфрачервоні сигнали. Якщо дані з них потрапляють до рук Москви, це створює критичну перевагу під час планування ударів по українській території.

Співробітник Служби зовнішньої розвідки України Олег Александров підтвердив: Росія отримує супутникові дані з Китаю. Ця інформація використовується для наведення ракет, коригування артилерійських ударів і визначення позицій української ППО. Така співпраця — пряма загроза життю цивільних і національній безпеці.

Після оприлюднення інформації Кремль, як завжди, спробував заперечити очевидне. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито має власні супутникові можливості. Проте факти свідчать: без допомоги китайських технологій російські спроби зберегти контроль над небом над Україною були б значно слабшими.

Ця історія підкреслює головне: навіть без передачі зброї Китай здатен робити внесок у воєнні операції, який має не менше значення, ніж поставки техніки чи боєприпасів.

Від нейтралітету до вибору сторони: чому Пекін не хоче української перемоги

Зеленський недвозначно заявив: Китай не зацікавлений у перемозі України. Ця теза звучить жорстко, але вона відображає геополітичну логіку.

Для Китаю війна в Європі — це можливість послабити Захід, розділити увагу США та ЄС, відволікти ресурси, які могли б бути спрямовані на азійський регіон. Тому збереження конфлікту у стані затяжної нестабільності повністю відповідає інтересам Пекіна.

Якщо Україна переможе, світ отримає прецедент, коли менша демократична держава вистояла проти авторитарної агресії завдяки міжнародній підтримці. Це стане небезпечним сигналом для китайської політичної моделі, особливо у контексті Тайваню.

Перемога України означала б також зміцнення позицій НАТО і Заходу загалом, а отже — ослаблення позицій Росії, ключового партнера Китаю в протистоянні зі Сполученими Штатами. Тому Пекін обирає шлях «обережної підтримки» Москви, намагаючись не допустити її краху, але й не втягуючись у відкрите протистояння.

Цей прагматизм видається холодним, але для китайського керівництва він логічний: головне — зберегти баланс сил, який дає Пекіну маневровий простір у глобальній політиці.

Український виклик і пошук нових форматів дипломатії

Для України позиція Китаю стає одним із найскладніших зовнішньополітичних викликів. В умовах, коли Пекін фактично грає на боці Москви, Київ змушений шукати нові канали впливу та аргументації.

Офіційний Київ неодноразово намагався налагодити прямий контакт із Пекіном, але ці спроби залишаються безрезультатними. Водночас Україна не може дозволити собі ігнорувати другу за розміром економіку світу, адже саме Китай має важелі впливу на багато держав Глобального Півдня, від позиції яких залежить підтримка нашої держави на міжнародних платформах.

У цьому контексті Україні важливо не лише викривати роль Китаю у підтримці Росії, а й пропонувати власне бачення майбутнього — модель співіснування, де сила не диктує право. Це вимагає глибшої дипломатичної гнучкості, ширшої присутності у міжнародних медіа та партнерств із країнами, які досі вагаються у своїх оцінках війни.

Позиція Зеленського є чіткою: він говорить правду, навіть якщо вона неприємна для великих держав. Україна не може дозволити собі мовчати, коли світова супердержава допомагає агресору — хай навіть приховано.

Підсумок: холодна підтримка Пекіна як стратегічна загроза

Китай, як виявилося, не є нейтральним гравцем у цій війні. Його дії, хоч і обережні, мають реальний вплив на хід бойових дій і на стратегію Росії. Це не лише питання політики — це питання глобальної моралі, вибору між правом і цинізмом.

Україна залишається на передовій не лише у боротьбі з агресором, а й у захисті міжнародного права. І кожна заява, кожне викриття ролі Китаю — це нагадування світу: байдужість великих держав теж має ціну.

Поки Китай зберігає мовчазну підтримку Москви, війна триватиме довше. Але сила правди і стійкість України вже сьогодні формують нову моральну архітектуру світу, де навіть наймогутніші змушені рахуватися з тим, що правда — сильніша за вигоду.


Ганна Коваль — Кореспонден, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях. Вона проживає в Європі у міста Брюссель, Бельгія та висвітлює міжнародні новини і про Україну.

Цей матеріал опубліковано 25.10.2025 року о 18:20 GMT+3 Київ; 11:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Китай, Думка, із заголовком: "Тіні над союзом: як Китай підтримує Росію і чому це стає викликом для України". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: