Попри значні втрати на фронті та економічні труднощі, Росія зберігає можливості для продовження війни проти України. Саме тому розраховувати на швидке виснаження країни-агресора не варто. Таку думку висловив перший заступник голови Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв'ю «РБК-Україна».
За його словами, головним фактором стримування Росії сьогодні залишаються Збройні сили України, які фактично забезпечують безпеку не лише української держави, а й усього європейського континенту.
Росія платить високу ціну, але ресурсів поки вистачає
Кислиця наголосив, що Російська Федерація не здатна досягти своїх стратегічних цілей у війні проти України, однак це не означає, що її військовий потенціал вичерпано.
За його словами, щомісяця російська армія зазнає понад 30 тисяч безповоротних та санітарних втрат. Такі втрати поступово накопичуються й створюють дедалі більший тиск на російське керівництво.
Водночас посадовець застеріг від надмірного оптимізму.
Він зазначив, що попри економічні труднощі та міжнародні санкції Росія все ще має достатньо ресурсів для забезпечення своїх військ озброєнням, технікою та боєприпасами.
На його думку, цьому сприяє історична модель російської державності, де людське життя традиційно не має високої цінності для влади.
Економічний крах Росії — не питання найближчого майбутнього
Окремо Кислиця прокоментував очікування щодо можливого економічного колапсу Росії.
Він вважає, що всередині країни вже розпочинаються процеси масштабного перерозподілу власності.
За його словами, влада дедалі активніше втручається у діяльність великого бізнесу, а ризик втрати активів існує не лише для підприємців, які залишили Росію, а й для тих, хто тривалий час вважався наближеним до керівництва держави.
Попри це посадовець переконаний, що сподіватися на швидкий економічний крах не варто.
На його думку, навіть серйозні економічні проблеми не означатимуть автоматичного припинення війни чи зменшення агресивних настроїв у російському суспільстві.
Чому не можна недооцінювати Росію
Кислиця звернув увагу, що навіть країна, яка переживає кризу, може залишатися надзвичайно небезпечною.
Він порівняв таку ситуацію з поведінкою загнаної у кут тварини, яка стає ще більш агресивною.
За його словами, саме цей фактор часто викликає занепокоєння серед західних партнерів України, які побоюються непередбачуваних дій Кремля у разі посилення внутрішнього тиску.
Ядерна зброя залишається інструментом тиску
Окремо перший заступник голови Офісу президента прокоментував постійні заяви Москви щодо можливого застосування ядерної зброї.
На його думку, тема ядерного шантажу активно використовується Росією як інструмент психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Водночас Кислиця зазначив, що багато держав уже виробили певний імунітет до подібної риторики.
Він також висловив переконання, що Сполучені Штати та Китай як ядерні держави підтримують прямий діалог із Москвою щодо можливих наслідків застосування тактичної ядерної зброї.
Саме це, на його думку, є одним із факторів, який стримує подібний сценарій.
Україна готова до переговорів, але не ціною Конституції
Говорячи про можливі мирні переговори, Кислиця наголосив, що Україна вже неодноразово демонструвала готовність до дипломатичного врегулювання війни.
Водночас усі можливі компроміси, за його словами, можуть розглядатися лише за умови, що вони не суперечать Конституції України та національним інтересам держави.
Він підкреслив, що українська сторона запропонувала чимало варіантів для пошуку дипломатичного рішення, однак не побачила аналогічної готовності з боку Кремля.
Кислиця також критично висловився щодо заяв Володимира Путіна про ситуацію на фронті, зазначивши, що окремі твердження російського керівництва не відповідають реальній картині бойових дій.
Головний гарант безпеки — українська армія
Однією з ключових тез інтерв'ю стала оцінка сучасної системи безпеки Європи.
На думку Кислиці, саме Збройні сили України сьогодні є єдиним реальним гарантом безпеки на європейському континенті.
Він переконаний, що якщо європейські та трансатлантичні партнери повною мірою усвідомлять цю роль, то спільними зусиллями України, Європи та США можна буде ефективно стримувати загрозу, яка ще багато років виходитиме з боку Росії.
Посадовець наголосив, що навіть у разі припинення активної фази війни Росія залишатиметься джерелом небезпеки для європейської безпеки протягом десятиліть.
Що відбувається у відносинах із Білоруссю
Кислиця також прокоментував ситуацію навколо Білорусі.
За його словами, Україна має можливості передавати Мінську необхідні сигнали.
Він навів приклад нещодавньої ситуації із ретрансляторами, після якої відбулися переговори Олександра Лукашенка з Володимиром Путіним, а частину відповідної інфраструктури було деактивовано.
На думку посадовця, білоруський керівник опинився у складному становищі між вимогами Кремля та усвідомленням наслідків можливого ще глибшого залучення Білорусі до війни проти України.
Водночас Кислиця зазначив, що найбільшими заручниками цієї ситуації залишаються громадяни Білорусі, які вже понад три десятиліття живуть в умовах авторитарного режиму.
Підсумовуючи, Сергій Кислиця наголосив, що Україні не варто будувати свою стратегію на очікуванні швидкого ослаблення Росії. Натомість головним завданням залишається зміцнення власної обороноздатності, розвиток співпраці із союзниками та посилення Збройних сил України, які сьогодні, за його словами, є ключовим фактором стримування подальшої російської агресії не лише для України, а й для всієї Європи.
