У Румунії звичайна селянська блуза з вишивкою — “ie” — раптово опинилася в епіцентрі гострої політичної суперечки. Ще вчора це був звичний елемент жіночого традиційного вбрання, визнаний UNESCO як невід’ємна частина культурної ідентичності Румунії та Молдови. Сьогодні ж націоналісти приміряють “ie” як символ власної патріотичної місії, а ліберали і аполітичні шанувальники вишиванки закликають повернути її у загальнонаціональний простір.
Націоналістичні лідери, серед яких депутатка Diana Șoșoacă і політик George Simion, послідовно з’являються на мітингах і в публічному просторі в традиційних блузах із яскравими візерунками. Це стало частиною їхнього бренду: у відповідних TikTok-роликах вони їздили верхи на конях або виступали з промовами, демонструючи злиття з народом. Для багатьох прихильників “ie” стала ознакою “справжньої Румунії” та “обранців справжніх цінностей”.
Ліберальні активісти відреагували на цю тенденцію відразу двома способами: одні громадяни відмовилися носити вишиванку, вважаючи, що “ie” перетворили на позначку виключення та нетерпимості; інші ж навпаки виступили проти бойкоту, щоб не дозволити націоналістам монополізувати символ, який належить усім румунам незалежно від політичних поглядів.
Підприємець Daniel Stanciu, який разом із дружиною продає традиційні блузи в Національному селі (Dimitri Village Museum) під Бухарестом, розповідає, що отримує повідомлення від клієнтів з припущенням про його належність до певної партії. Він запевняє: справжня “ie” належить усім, а не комусь одному, і наголошує на необхідності зберігати давні мотиви та техніку ручної вишивки. Цей бізнес тісно пов’язаний із старшими майстринями з села Домнештень, де одна жінка вчить молодь традиційному ремеслу.
Офіційні етнографи та музеї застерігають від використання дешевих машинних підробок: політики часто одягають штучні блузи з масмаркету, щоб створити образ “справжності”, але це лише підриває автентичність ремесла. Етнологиня Doina Isfanoni називає такі дії “пародією традиції” і переконана, що настав час говорити про справжню підтримку майстрів і захист інтелектуальної власності.
Неполітичні поціновувачі “ie” звертають увагу і на зовнішні загрози: великі будинки моди, як Louis Vuitton та Shein, копіюють ромунські візерунки без дозволу й вказівки джерела натхнення. Активістка Andreea Diana Tanasescu ініціювала онлайн-кампанію з вимогою запровадити ліцензування традиційних візерунків та захистити селянські мотиви як національну культурну спадщину.
Вишиванка “ie” — це не просто красивий одяг, а своєрідний паспорт селянської спільноти: кольори й орнаменти вказують на конкретний регіон, село чи навіть родину. Кожна блуза може виготовлятися місяцями — ручна робота цінується від кількох сотень до тисяч доларів. В умовах масового завезення китайських та турецьких машинних аналогів справжні майстрині ризикують остаточно втратити свій заробіток і відмирає ремесло, яке десятиліттями передавалося від бабусь до онуків.
Наслідки цієї культурно-політичної суперечки можуть бути різними. По-перше, необхідно ухвалити закон про захист традиційних візерунків, щоб уникнути безконтрольного тиражування селянських орнаментів. По-друге, слід створити державну програму підтримки майстрів, яка включатиме гранти на розвиток ремесел, виставкові можливості та навчальні курси для молоді в сільській місцевості. По-третє, громади мають виробити етичний кодекс використання “ie” в публічних кампаніях, щоб традиційна блуза знову стала символом єдності, а не розколу.
У довгостроковій перспективі успіх цих ініціатив визначить, чи збережеться автентичний ромунський одяг як нерозривна складова національної ідентичності, чи буде зведено нанівець через політичні маніпуляції та масове виробництво. Історія з “ie” говорять про ширшу проблему: як країна захищатиме свої культуру й традиції в умовах глобалізації та внутрішніх ідейних розбіжностей. Зараз критичний момент, коли від стратегії держави, активістів і місцевих громад залежить майбутнє старовинного ремесла та його роль у формуванні сучасної ромунської ідентичності.
