Заява пролунала після того, як Трамп припустив, що мирна угода може включати “обмін територіями” між сторонами. Це сигналізує готовність Вашингтона підтримати ідею Кремля про закріплення частини окупованих земель за Росією.
“Ми щось повернемо, а щось обміняємо,” — сказав Трамп, уникаючи деталей. Він наголосив, що переговори продовжаться найближчими днями, але не уточнив, які саме території маються на увазі.
Це буде перший особистий саміт президентів США та Росії з 2021 року, коли Джо Байден зустрічався з Путіним у Женеві. Для Кремля сама зустріч — уже дипломатична перемога, враховуючи міжнародну ізоляцію Путіна.
Однак перспектива обміну територіями суперечить Конституції України, яка забороняє президентові передавати будь-яку частину суверенної території іншій державі.
Київ неодноразово заявляв, що відмова від земель неможлива ані юридично, ані політично. Окрім того, суспільство залишається категорично проти поступок: останні опитування показують, що понад 70% українців не готові визнавати умови Москви.
Навіть у разі домовленості сторони зіткнуться з численними викликами: від гарантій безпеки та майбутнього заморожених російських активів до контролю над військовими поставками Україні.
Чимало дипломатів сумніваються, що Путін щиро зацікавлений у швидкому мирі. Існує ризик, що переговори стануть лише інструментом затягування часу, щоб Росія змогла перегрупувати війська і відновити наступ.
Білий дім не уточнив, де саме в Алясці відбудеться зустріч і чому обрано цю локацію. Географічно це найближчий до Росії американський штат, що має символічне значення.
Трамп заявив, що після переговорів з Путіним планує провести тристоронню зустріч за участі Зеленського. Проте залишається неясним, чи буде Україна рівноправним учасником, чи отримає готові умови.
Володимир Зеленський, Дональд Трамп, Володимир Путін — Фото: Офіс президента України; Деметріус Фрімен; Михайла Терещенка
Сенатор Ліндсі Грем підтримав ідею саміту, порівнявши його з переговорами Рональда Рейгана з Михайлом Горбачовим. Він висловив упевненість, що Трамп “піде, якщо угода буде поганою”.
Держсекретар Марко Рубіо визнав, що США мають певне уявлення про вимоги Росії для зупинки війни, але відзначив існування “значної різниці” між позиціями Москви та Києва.
Ключовим питанням після будь-якого перемир’я стане надання Україні реальних гарантій безпеки. Обговорюється участь НАТО, США та Європи у забезпеченні захисту від повторної агресії.
Ще одним блоком вимог Путіна є обмеження на обсяги й типи озброєнь, які Захід може постачати Україні. Такі умови потенційно послаблять обороноздатність країни та збільшать ризик майбутніх атак.
Москва наполягає на офіційному визнанні “анексії” чотирьох українських регіонів — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Частина цих територій досі перебуває під контролем ЗСУ.
Політика Трампа щодо Росії з початку каденції була непослідовною. Він то демонстрував поблажливість, навіть голосуючи разом з Північною Кореєю проти резолюцій ООН, то критикував Путіна за затягування війни.
Спецпосланець Трампа Стів Віткофф цього тижня провів у Москві переговори з Путіним, які президент США назвав “дуже продуктивними”. Водночас він підвищив мита на імпорт з Індії за закупівлю російської нафти.
Раніше Трамп встановив дедлайн для припинення війни, погрожуючи новими санкціями проти російського енергетичного сектору. Однак після оголошення про зустріч в Алясці ймовірність негайних санкцій знизилася.
Аналітики попереджають: сценарій “обміну територіями” є небезпечним прецедентом, який може підірвати міжнародне право та створити нову модель вирішення конфліктів шляхом силового диктату.
Для України головний виклик — зберегти контроль над власною долею у переговорах. Участь у процесі лише як “сторони, що погоджується”, без права визначати умови, фактично нівелює її суверенітет.
Імпровізований меморіал з квітами, іграшками та портретами загиблих під час обстрілу. — Оксана Парафенюк
