У п'ятницю у Trump Tower відбудеться зустріч, що може стати однією з найважливіших у контексті триваючої війни в Україні. Український президент Володимир Зеленський та колишній президент США Дональд Трамп мають обговорити майбутнє американської підтримки для України на тлі зростаючої напруги у відносинах між Києвом і Москвою. Ця зустріч, яку давно прагнув організувати Зеленський, відбудеться після кількох днів інтенсивних перемовин із провідними американськими політиками, зокрема з президентом Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс.
Попередні заяви Трампа, що він зміг би досягти швидкого мирного врегулювання конфлікту, викликають занепокоєння серед українських та західних лідерів. Колишній президент неодноразово заявляв, що готовий примусити Київ піти на територіальні поступки для досягнення миру з Росією, що суперечить позиції Зеленського, який відкидає будь-які компроміси щодо суверенітету України.
Історія, яка змінила хід політичних подій
Зустріч у п’ятницю відбувається на тлі непростих стосунків між Трампом та Зеленським, що беруть початок ще з 2019 року. Саме телефонна розмова між цими двома лідерами стала причиною першого імпічменту Трампа. Тоді Палата представників США звинуватила його у зловживанні службовим становищем та перешкоджанні роботі Конгресу через спроби тиску на Україну з метою розслідування щодо Джо Байдена, який тоді був потенційним опонентом Трампа на виборах 2020 року.
Історичний контекст тієї розмови набув особливого значення, коли спікерка Палати представників Ненсі Пелосі ініціювала розслідування у вересні 2019 року після повідомлення інформатора про зміст телефонної розмови 25 липня між Трампом і Зеленським. У цій розмові Трамп прямо попросив Зеленського розслідувати діяльність Байдена, що стало основою для розгляду питання імпічменту.
Попри те, що Сенат у лютому 2020 року виправдав Трампа, цей скандал залишив глибокий слід на політичних відносинах між США та Україною, а також визначив рамки для подальшого спілкування між лідерами.
«Цілком нормальна» розмова, яка змінила все
25 липня 2019 року телефонна розмова між Трампом і Зеленським викликала тривогу серед американських розвідувальних служб, що стало підставою для подання скарги інформатора та розслідування Міністерства юстиції США. Хоча прокурори, які розглядали цей випадок, дійшли висновку, що він не порушує законодавства про фінансування виборчих кампаній, зміст розмови спричинив політичний вибух.
У розмові Трамп звернувся до Зеленського із закликом «зробити нам послугу», натякаючи на необхідність проведення розслідування щодо Байдена. «Наша країна багато пережила, і Україна про це знає», — заявив Трамп, наголошуючи на значенні допомоги США Україні. Цей тиск був додатково підсилений пропозицією підтримки від Міністерства юстиції США у розслідуванні.
Трамп намагався захистити свої дії, називаючи розмову «ідеально нормальною та рутинною». Під час спільної пресконференції з Зеленським у вересні 2019 року, вже після оприлюднення стенограми розмови, Зеленський назвав її «звичайною», додавши, що не хоче втручатися у внутрішні справи США. Трамп, зі свого боку, стверджував, що не чинив жодного тиску на українського лідера.
Зеленський наголошує на важливості підтримки США
Остання розмова між Зеленським і Трампом відбулася у липні цього року, коли український лідер підкреслив важливість продовження підтримки з боку Сполучених Штатів на тлі агресії з боку Росії. Зеленський заявив, що вони з Трампом домовилися «обговорити на особистій зустрічі кроки, які можуть зробити мир справедливим і тривалим».
Трамп, своєю чергою, пообіцяв «завершити війну», заявивши, що Росія і Україна зможуть домовитися, проте не надав деталей, на яких умовах він готовий підтримати мирну угоду. Заяви Трампа про можливе врегулювання конфлікту з Росією викликали побоювання в Україні, адже будь-які поступки, зокрема територіальні, є неприйнятними для Києва.
Прес-секретар Зеленського, Сергій Никифоров, заявив, що український президент закликав Трампа не довіряти представникам країн, які намагаються виправдати дії Путіна, назвавши російського президента «звичайним вбивцею».
Нові пропозиції щодо врегулювання конфлікту: що пропонує Трамп?
На початку цього місяця сенатор Джей Ді Ванс, напарник Трампа у виборчій кампанії, запропонував можливий підхід до врегулювання війни, який міг би включати створення «демілітаризованої зони» на території України, яку зараз контролює Росія. За його словами, Трамп міг би запропонувати Росії, Україні та Європі домовитися про створення такої зони уздовж поточної лінії розмежування між двома країнами.
Пропозиція передбачає, що Україна збереже свою незалежність в обмін на гарантію нейтралітету, тобто відмову від вступу до НАТО чи інших «союзницьких інституцій». Ванс не уточнив, хто контролюватиме цю «демілітаризовану зону», але наголосив, що поточна лінія розмежування залишиться незмінною, що означає, що Україна не поверне території, які зараз окуповані Росією.
Цей підхід кардинально відрізняється від плану, якого дотримується Україна за підтримки адміністрації Байдена-Гарріс та НАТО. Україна наполягає на поверненні всіх своїх суверенних територій, а НАТО підтвердило, що Україна має бути частиною альянсу та перебуває на шляху до членства.
Попри те, що Трамп заявив, що Путін не розпочав би війну, якби він був на посаді президента, він також неодноразово висловлював захоплення деякими діями російського лідера. У лютому 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Трамп назвав дії Путіна «геніальними», а рішення визнати незалежність «ДНР» і «ЛНР» — «досить продуманим».
Зміни в американській підтримці України?
Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп неодноразово пропонував змінити підхід до надання допомоги Україні. Він виступає за політику «Америка понад усе», заявляючи, що американська допомога Україні повинна надаватися у формі кредиту. У лютому він заявив у соціальних мережах, що будь-яка допомога повинна бути повернута, а в червні на мітингу в Детройті назвав Зеленського «найбільшим продавцем всіх часів», критикуючи його за постійні запити про додаткове фінансування.
«Він тільки-но повернувся з 60 мільярдами доларів, а тепер оголошує, що йому потрібно ще 60 мільярдів. Це ніколи не закінчиться», — сказав Трамп на мітингу.
Ця позиція знайшла підтримку серед частини прихильників Трампа, а також серед деяких його союзників у Конгресі, хоча провідні республіканці, такі як лідер меншості у Сенаті Мітч Макконнелл, вважають захист суверенітету України пріоритетним завданням. Макконнелл неодноразово захищав зусилля Конгресу щодо фінансування війни в Україні, протистоячи як Трампу, так і іншим республіканським законодавцям, які виступають за скорочення допомоги.
Перемовини, які визначать майбутнє
Запланована зустріч Зеленського з Трампом стане ключовим моментом у розвитку українсько-американських відносин на тлі одного з найважчих періодів в історії України. Зеленський має намір переконати Трампа у важливості продовження підтримки, тоді як колишній президент, ймовірно, намагатиметься просувати свій план врегулювання, який може бути неприйнятним для Києва.
Для України результат цієї зустрічі може мати значні наслідки, адже підтримка Сполучених Штатів є вирішальною для продовження опору російській агресії. У той же час, для Трампа це можливість показати своїм виборцям, що він може досягти успіху там, де, на його думку, зазнала поразки адміністрація Байдена.
Ця зустріч, без сумніву, стане вирішальною для визначення майбутнього українсько-американських відносин і покаже, чи зможе Україна зберегти двопартійну підтримку у США у своїй боротьбі за суверенітет та незалежність. Тепер світ буде уважно стежити за тим, як ці два лідери знайдуть спільну мову у питанні, яке має життєво важливе значення для майбутнього України та безпеки всієї Європи.
