У понеділок президент США Дональд Трамп несподівано оголосив, що між Сполученими Штатами та Іраном розпочнуться прямі переговори щодо ядерної програми Тегерану. Цей крок був представлений як можливість для врегулювання тривалого суперечливого питання, яке вже багато років викликає занепокоєння у світовій спільноті. Тим не менш, іранська сторона вже дала зрозуміти, що обговорення будуть проводитись у непрямих контактах за посередництва Оману.
Президент Трамп заявив під час зустрічі у Овальному кабінеті разом із ізраїльським прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху, що переговори відбудуться у високому політичному форматі та можуть стати ключовою сходинкою на шляху до укладання угоди. «Ми починаємо прямі переговори з Іраном, і вони вже стартували. На цих переговорах має бути присутня дуже висока делегація», – зазначив Трамп, додаючи, що досягнення угоди було б бажаним для обох сторін.
Однак іранська зовнішня міністерка Аббас Аракі заявив через соціальну мережу, що переговори відбудуться в непрямому форматі з посередництвом представників Оману. «Це високо рівневий контакт, але дискусії відбуватимуться через посередників. М’яч тепер у полі США», – йому приписують ці слова. За інформацією з іранських джерел, переговори очолюватиме Аббас Аракі разом з особливим американським посланцем Стівом Віткоффом, а їхнім посередником стане міністр закордонних справ Оману Бадр аль-Бусайді.
Іран протягом останніх тижнів наполягав на тому, що прямі переговори – це небезпечна перспектива, і попереджав, що у разі невдалого укладання угоди країна опиниться в «великій небезпеці». Зокрема, попередні вимоги Вашингтона щодо прямого діалогу надходили в супроводі загроз застосування сили – що лише посилило напруження між двома країнами. Іранські офіційні особи наголошують на тому, що будь-які переговори можуть розпочатися лише за умови, що Тегеран не буде примушений до розмов під загрозою військового втручання.
Згадуючи минулі домовленості, варто відзначити, що під час каденції колишнього президента Джо Байдена між США та Іраном вже відбувалися непрямі переговори, проте жодного значущого прориву до укладання нової угоди досягнути не вдалося. Перед цим останній раз прямі перемовини відбувалися за ініціативою президента Барака Обами, коли було досягнуто міжнародної угоди 2015 року, яка обмежувала ядерну програму Ірану в обмін на послаблення санкцій. Проте Трамп у своїй першій каденції відкрито відмовився від цієї угоди, що призвело до посилення економічного тиску на Тегеран за допомогою жорстких санкцій.
Заяви президента Трампа, в яких він попереджав про можливі військові наслідки, якщо переговори не принесуть результату, спричинили нове хвилювання на Близькому Сході. Водночас, іранські чиновники не поспішають приймати жодні рішення, натякаючи, що переговори можуть стати випробуванням як для американської, так і для іранської сторін. За словами одного з іранських офіційних осіб, «Якщо переговори не вдасться, це може стати дуже поганим днем для Ірану». Також попереджали, що зростаюча напруга в регіоні, зокрема через відкриті військові дії в Газі та Лівані, а також недавні повітряні удари по Ємену, можуть негативно вплинути на хід переговорів.
Одним із ключових питань, що залишається предметом суперечок, є гарантії, які могли б переконати обидві сторони відмовитись від подальшого військового протистояння. За словами Трампа, американська стратегія «America First» націлена на те, щоб примусити Іран відмовитись від можливості створення ядерної зброї. «Якщо переговори не принесуть результату, Іран опиниться в великій небезпеці», – підкреслив президент. Це свідчить про готовність Вашингтону використати як дипломатичні, так і потенційно військові методи для досягнення своїх цілей.
Незважаючи на цю риторику, з боку Ірану чітко звучить позиція, що країна має право на мирне використання ядерної енергії. Іранські експерти наполягають, що програма, яку веде країна, виключно цивільного характеру і спрямована на задоволення зростаючих енергетичних потреб економіки. Проте Захід неодноразово звинувачував Тегеран у спробах таємного створення ядерної зброї шляхом збагачення урану до високого рівня, що перевищує допустимі для цивільного використання межі.
Сучасна геополітична ситуація в регіоні значно ускладнюється через послаблення «осі опору», яку Іран формував протягом десятиліть для протидії впливу США та їхніх союзників. Нещодавні події, зокрема збройне протистояння в Газі, ударні операції по позиціях противника у Лівані та атаки по об’єктах в Ємені, створили передумови для того, що переговори між США та Іраном можуть стати останньою спробою уникнути нового витку військового протистояння. Іранські дипломати також зазначають, що досягнення домовленості є критично важливим, адже затяжний конфлікт може призвести до серйозних наслідків не лише для регіону, але й для світової економіки та безпеки.
На тлі таких подій важко передбачити, чи зможуть прямі переговори, ініційовані Трампом, привести до довгострокового компромісу між двома суперечливими сторонами. Проте обидві сторони чітко розуміють, що продовження військового протистояння несе ризик ескалації конфлікту, який може мати руйнівні наслідки для регіону та світу в цілому. Попри різні підходи до формату переговорів, обидві сторони розуміють, що дипломатичне вирішення ядерного питання було б вигіднішим, ніж подальший розвиток конфлікту.
Таким чином, сьогоднішні заяви Трампа та іранських чиновників підкреслюють складність і неоднозначність ситуації навколо ядерної програми Ірану. Безпосередні переговори, хоча й оголошені президентом США, можуть виявитися лише початковим етапом довготривалого дипломатичного процесу, що вимагатиме компромісів від обох сторін. Однак, з огляду на різке посилення риторики та загроз з боку Трампа, будь-який невдалий результат переговорів може призвести до нової ескалації конфлікту, що поставить під загрозу стабільність не лише на Близькому Сході, а й у всьому світі.
У цих умовах міжнародна спільнота з нетерпінням слідкує за подіями, сподіваючись, що дипломатичні зусилля зуміють знизити напруженість і відновити діалог, який дозволить знайти компромісне рішення для забезпечення миру та стабільності в регіоні. Попри всі труднощі та протиріччя, обидві сторони повинні прагнути до врегулювання конфлікту мирним шляхом, адже лише за умов конструктивного діалогу можливо запобігти новому витку насильства та зберегти безпеку міжнародної спільноти.
