У понеділок, 7 квітня 2025 року, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про намір провести «прямі» переговори з Іраном наступної суботи у спробі стримати ядерну програму Тегерану. За словами Трампа, Іран опиниться «у великій небезпеці», якщо не досягне згоди у цих переговорах. Це має стати першою офіційною зустріччю між двома країнами з часів відмови Трампа від ядерної угоди, укладеної за адміністрації Обами у 2015 році.
Переговори, які за планом відбудуться в Омані, спочатку пройдуть за посередництвом представників, що свідчить про те, що Іран, як заявив міністр закордонних справ Аббас Арагчі, поки не готовий до прямого діалогу з американцями. Проте, за його словами, якщо непрямі перемовини будуть продуктивними та поважними, можливість проведення особистих зустрічей не виключена. Цей крок свідчить про зміну позиції Ірану, який до цього моменту, за наказом свого Верховного лідера Аятолли Али Хаменеї, відмовлявся від прямого контакту з американськими чиновниками.
Новини про майбутні переговори з’явилися на тлі останніх подій, що значно послабили обороноздатність Ірану. За інформацією, після точних ударів ізраїльських військових, Іран втратив можливість захищати свої ключові ядерні об’єкти за допомогою повітряної оборони. Ці удари стали критичним моментом, оскільки Іран більше не може покладатися на своїх проксі-формування, таких як Хамас, Хезболла чи колишній режим Асад у Сирії, для збереження стратегічної переваги над Ізраїлем.
Зараз Іран має розвинену ядерну інфраструктуру, яка функціонує вже десятиліттями, і здатна забезпечити виробництво пального для створення ядерної бомби всього за кілька тижнів, а можливо, й повноцінну зброю за кілька місяців. Таке тактичне «ядерне поріг» дозволяє Тегерану зберігати можливість швидкого відновлення або розширення своєї ядерної потужності, що викликає занепокоєння у міжнародної спільноти. Крім того, деякі іранці відкрито говорять про необхідність розробки ядерної зброї, особливо після численних ракетних обмінів з Ізраїлем минулого року.
На фоні цього, під час візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху до Білого дому, питання іранських ядерних переговорів набуло додаткової політичної ваги. Нетаньяху наполягав на тому, що будь-яка угода повинна відповідати моделі, подібній до «лівійської», коли Іран мав би повністю демонтувати свою ядерну інфраструктуру, хоча така модель є майже неможливою для реалізації через глибоку інтеграцію ядерних об’єктів у національну економіку та обороноздатність країни.
Президент Трамп, виступаючи публічно під час зустрічі, зазначив, що його адміністрація не планує вести затяжні переговори, і що питання потрібно вирішувати швидко. «Ми повинні уникнути очевидного сценарію, який я особисто не хочу бачити, і який Ізраїль теж не бажає», – заявив Трамп, підкреслюючи небезпеку збереження поточної ситуації. Він додав, що переговори мають стати «останнім засобом», адже інакше Іран зможе швидко відновити або розширити свою ядерну здатність, що створить серйозну загрозу для безпеки регіону та світу в цілому.
За даними офіційних представників, переговори очікуються як спроба домовитись про конкретні заходи щодо обмеження ядерної програми Ірану, але без повного демонтажу існуючих ядерних об’єктів. Зокрема, у центрі уваги перебувають такі об’єкти, як ядерний об’єкт у Натанзі та об’єкт Fordow, який розташований глибоко під горою і знаходиться на військовій базі. Для Тегерану демонтаж цих об’єктів означав би не лише технічні складнощі, а й значні економічні втрати, адже частина інфраструктури функціонує вже десятиліттями.
Деякі аналітики вказують, що іранські переговорники можуть використовувати перемовини як спосіб легітимізації свого положення та відстрочки будь-яких радикальних кроків щодо повного демонтажу ядерних можливостей. Водночас, президент Трамп наголосив, що угода має бути досягнута швидко, адже нові розвіддані свідчать про те, що секретна група іранських науковців працює над розробкою більш швидкого, хоч і менш витонченого, підходу до створення ядерної зброї.
Серед інших викликів для американської зовнішньої політики залишається питання економічного та політичного впливу Ірану на регіон. Після відмови Трампа від ядерної угоди 2018 року, Іран отримав змогу залишитися з необхідним обладнанням та технологіями для виробництва ядерного пального, що дає йому можливість швидкого відновлення ядерної програми. У цьому контексті майбутні переговори мають вирішальне значення для забезпечення стратегічної стабільності та попередження подальшої ескалації загрози.
Переговори, заплановані на суботу в Омані, розпочнуться із участю представників з обох сторін: міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі та спеціальний представник Трампа з питань Близького Сходу Стівен Віткофф. Незважаючи на те, що переговори за умовами невизначеності пройдуть за посередництвом, представники з обох сторін висловлюють сподівання, що вони можуть стати початком прямого діалогу. «Куля зараз у руках Америки», – зазначив Арагчі у своєму повідомленні в соціальних мережах, підкреслюючи, що успіх переговорів залежатиме від готовності Вашингтона знайти компроміс.
Однак експерти зазначають, що Іран майже напевно не погодиться на повний демонтаж своєї ядерної інфраструктури, оскільки вона є основою для збереження «порогу» ядерної здатності, що дозволяє країні в короткий термін виготовити необхідне паливо для бомби. Таким чином, результати переговорів можуть виявитися компромісними: можливе обмеження активності окремих об’єктів, збереження певних можливостей для виробництва ядерного палива, але з посиленням контролю та встановленням жорстких міжнародних гарантій.
У той же час, деякі іранські експерти висловлюють обережність щодо перспектив переговорів, зазначаючи, що навіть успішні перемовини не зможуть повністю усунути загрозу. Зростання напруги у регіоні, удари ізраїльських військових та постійна нестабільність свідчать про те, що будь-які домовленості повинні бути досягнуті швидко, інакше Іран зможе використати свої технічні можливості для відновлення ядерної програми.
Таким чином, майбутні переговори між США та Іраном розглядаються як останній шанс стримати подальше розширення іранської ядерної програми. Незважаючи на численні виклики та суперечливі інтереси, обидві сторони розуміють, що без врегулювання ситуації ризики для регіональної та глобальної безпеки залишаються надзвичайно високими. У світлі нових розвідданих і останніх подій, переговори можуть стати вирішальним кроком у поверненні певного контролю над ядерним потенціалом Ірану та зменшенні загрози, яку він представляє для міжнародної спільноти.
