Президент США Дональд Трамп, підтримавши заклик президента Росії Володимира Путіна до прямих переговорів з Україною без попереднього перемир’я, серйозно підірвав позицію своїх європейських союзників.
У суботу лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі на спільному відеозасіданні з Президентом України Володимиром Зеленським вимагали від Москви погодитися на 30-денне припинення вогню, починаючи з понеділка, і погрожували подальшими санкціями у разі відмови. Саме цей факт спочатку об’єднав позицію Брюсселя та Вашингтона, адже Трамп через свого спецпредставника також поширив картинку із закликом до припинення бойових дій.
Проте вже наступного дня Трамп у своєму дописі на Truth Social у повній мірі став на бік Москви, заявивши, що «Україна має негайно погодитися на прямі переговори, щоб визначити, чи можливий мирний договір». Таким чином він відкликав свою попередню підтримку вимоги європейських лідерів і залишив без відповіді головне питання — коли саме відбудеться тиша на фронті. Різка зміна позиції глави Білого дому створила ефект шоку для дипломатів у Брюсселі, Парижі і Києві, які доклали чимало зусиль, щоб сформувати єдину вимогу до Кремля.
У відповідь на пропозицію Трампа Президент Зеленський одразу відреагував, наголосивши, що згоден на прямі переговори «винятково після введення режиму припинення вогню». «Ми не відмовляємося від діалогу, але спочатку мають замовкнути гармати і дрони», — заявив він. Таким чином Київ спробував відновити єдність із союзниками та підкреслити, що жодні обговорення умов миру не можуть відбуватися під пострілами та ракетними ударами.
Макрон і Мерц так само підтвердили те, що перемир’я є обов’язковою першою умовою. Президент Франції у своєму дописі на X наголосив: «Не може бути переговорів, поки зброя говорить гучніше за дипломатію. Тільки після 30 днів без вогню можна сісти за стіл». Федеральний канцлер Німеччини додав, що «Ми сприймаємо сигнал Росії до переговорів як крок уперед, але цього недостатньо без реального затишшя на фронті». Вони також очікують від Москви негайного погодження умов припинення вогню та готовності до справжніх мирних обговорень.
Ситуація додатково ускладнилася через невдалу комунікацію з боку спецпредставника Трампа в Росії та Україні, відставного генерала Кіта Келлога. Він продовжував поширювати попередні дописи європейських лідерів із закликом до перемир’я, не встигаючи оновлювати свою позицію відповідно до нових вказівок з Вашингтона. Це свідчить про хаотичність внутрішніх консультацій у команді Трампа та створює додаткові складнощі для дипломатів, які намагаються координувати спільні кроки.
Дональд Трамп вперше з моменту вступу на посаду президента збирається схвалити продаж військової техніки Україні. Мандель Нган
Тим часом турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган заявив про готовність прийняти переговори в Стамбулі, назвавши момент «історичним поворотом» і наголосивши, що припинення вогню сприятиме конструктивному діалогу. Проте він також підтримав європейську позицію, додавши, що переговори без перемир’я залишаються «неможливими». Таким чином Туреччина зайняла проміжну позицію: готова стати майданчиком, але не відмовляється від необхідності затишшя.
Багато аналітиків звертають увагу, що така зміна курсу з боку США грає на руку Кремлю, адже розділені сигнали з Вашингтона та Брюсселя створюють ілюзію слабкості та нерішучості. Кремль може трактувати це як сигнал про те, що будь-які поступки Україні є не обов’язковими, тож він має менше стимулів до реальних кроків у напрямку миру. Крім того, стратегічне питання — чи готовий Президент Путін сам прибути до Туреччини, адже відмова на його боці може бути подана як доказ небажання діалогу.
Зі свого боку Київ продовжує активно посилювати протиповітряну оборону та отримувати від партнерів нові системи ППО, щоб мінімізувати наслідки масованих дронових атак. Українські військові змогли знизити шкоду від останньої атаки, але водночас застерігають, що без чіткого механізму припинення вогню ворожі дрони повернуться з новими силами й технологіями. Це підкреслює, що лише політика «перемир’я за перемир’я» без жорсткого контролю не зможе зупинити війну.
Наразі доля переговорів висить на тонкій межі дипломатичних ігор великої трійки: Києва, Брюсселя та Вашингтона. Поки лідери шукають точки порозуміння, на передовій щодня гинуть люди, а міста зазнають руйнувань. У такому контексті єдність позицій міжнародних партнерів є чи не найважливішим чинником для стримування агресії Росії і створення справжніх, а не декларативних передумов для миру.
Кір Стармер, Володимир Зеленський, Еммануель Макрон, Дональд Туск та Фрідріх Мерц телефонують президенту США Дональду Трампу з Києва, Україна, у суботу, 10 травня 2025 року. Мстислав Чернов
