Після переговорів з Володимиром Путіним у Алясці Дональд Трамп заявив, що готовий підтримати план припинення війни шляхом передачі Росії решти Донбасу, навіть тих районів, які не окуповані. Це стало несподіваним відступом від його попередніх заяв про необхідність негайного перемир’я.
Такі кроки суперечать позиції Києва та європейських партнерів, які вважають, що жодна угода не може передбачати постійну втрату українських територій.
Президент Володимир Зеленський категорично відкинув можливість відмови від суверенних земель, адже це порушує Конституцію України. Європейські лідери наголосили: міжнародні кордони не можна змінювати силою.
Вони також нагадали, що Путін неодноразово порушував письмові зобов’язання. Тому будь-які «гарантії» з боку Кремля розглядаються як ненадійні.
У відповідь на поступки Трамп почув від Путіна обіцянку зупинити наступ на інших фронтах і підписати угоду про «неповторення агресії». Крім того, Кремль висунув вимоги: надати російській мові статус державної в Україні та забезпечити захист для православних церков.
Ці умови викликали обурення у Києві, адже вони не лише підривають суверенітет, а й створюють додаткові важелі впливу Москви.
Попри зміну риторики у Вашингтоні, європейські країни підтвердили збереження санкцій проти Росії до повної зупинки війни. Це свідчить, що ЄС і НАТО не готові погоджуватись на «швидкий мир» за рахунок інтересів Києва.
Для Брюсселя важливо зберегти єдність і не допустити, щоб Кремль диктував умови. Адже поступки Україні створять прецедент для інших потенційних агресорів.
У позитивному ключі Трамп зазначив, що Путін погодився на ідею «сильних гарантій безпеки» для України після врегулювання. Але мова йшла не про членство в НАТО, а про альтернативний механізм із залученням американських військових.
Українські експерти вважають: без чіткого юридичного оформлення такі обіцянки повторюватимуть провал Будапештського меморандуму, який не захистив країну від агресії.
Трамп висловив надію організувати зустріч за участі Зеленського, але Путін відмовляється визнавати його легітимним президентом. Це унеможливлює прямий діалог, який міг би закласти основу для реального миру.
Таким чином, заяви про «швидку угоду» виглядають більше як дипломатичний маневр, ніж реальний план.
Будь-яка передача земель Росії послабить міжнародну безпеку. Це дасть сигнал, що військова сила ефективна у зміні кордонів. Для України ж це означатиме втрату стратегічних рубежів та багатих на ресурси територій Донбасу.
Київ і далі наголошує: єдиний шлях до миру — це поетапне припинення вогню, відведення військ і відновлення контролю над усією територією.
Ситуація після саміту в Алясці показала, що архітектура безпеки Європи опинилася під загрозою. Якщо США схилятимуть Київ до поступок, це може розколоти єдність Заходу. Якщо ж союзники підтримають тверду позицію України, шанс на справедливий мир залишиться.
Для Києва головне — зберегти підтримку партнерів та нагадати: агресія не може винагороджуватися територіальними здобутками.
