Зустріч із прем’єром Норвегії: локація й контекст
У четвер, 24 квітня 2025 року, президент США Дональд Трамп приймав у Білому домі прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Сторе. Зустріч пройшла за обідом у Овальному кабінеті, де лідери обговорили виклики європейської безпеки та ситуацію навколо війни в Україні. Після офіційних привітань журналісти звернулися до президента США з питанням про можливість вплинути на президента Росії Володимира Путіна, аби той зупинив авіаудари по українських містах. Трамп, незвично для себе, заявив:
«Так, я думаю, що він мене почує. Володимире, зупинись! 5000 солдатів щотижня гинуть. Давайте укладемо мирну угоду!».
«Власний дедлайн» для мирних переговорів
Після зустрічі Дональд Трамп повторив свою вимогу про швидке підписання перемир’я між Росією та Україною. «I have my own deadline», — підкреслив він, натякаючи, що адміністрація готова відмовитися від подальших зусиль у випадку невиконання умов, викладених у американському мирному плані. Цей план передбачає:
- Визнання фактичного контролю Москви над Кримом та окремими районами Донбасу.
- Замороження лінії фронту за нинішнім розподілом сил.
- Гарантії нерозширення НАТО — Україна не приєднається до Північноатлантичного альянсу.
У разі відмови Києва чи Москви від цих пунктів Трамп натякав, що США «вийдуть» із переговорів і припинять постачання військової та фінансової допомоги.
Сигнали нетерпіння від топ-чиновників
Разом із президентом Білий дім представили й інші високопосадовці. Держсекретар Марко Рубіо (Marco Rubio) під час брифінгу зазначив, що «секретар переконаний: без доконаного прогресу переговори втратять сенс». Також у кулуарах поширювалися чутки про те, що у разі зриву угоди Вашингтон може звернутися до альтернативних форматів тиску на Кремль або сконцентруватися виключно на боротьбі з Китаєм та Близьким Сходом.
Паралельно з цим зросли побоювання в офісах європейських лідерів — як Польщі, Франції чи Німеччини. У Парижі й Берліні вже готуються до сценарію «без США», продовжуючи фінансувати оборонні програми України та активізуючи переговори з Норвегією, Великою Британією і Туреччиною про поставки зброї та спільні навчання.
Соціальні мережі: особистий заклик до Путіна
Найбільше вражає, що Дональд Трамп використав для свого звернення не маргінальну пресслужбу, а Twitter (X), який залишається його улюбленим майданчиком. Там він опублікував:
“Not necessary, and very bad timing. Vladimir, STOP! 5000 soldiers a week are dying. Let’s get the Peace Deal DONE!”, у перекладі: «Не треба, і дуже невчасно. Володимире, зупинись! 5000 солдатів щотижня гинуть. Давайте укладемо мирну угоду!»
Це викликало подив навіть серед регулярних критиків Путіна: за всю каденцію Трамп рідко відкрито звинувачував російського президента. Натомість найчастіше він критикував українського лідера Володимира Зеленського, якого називав «диктатором» та «перешкодою на шляху до миру».
Можливі наслідки відходу США з переговорного процесу
Якщо Дональд Трамп справді ухвалить рішення відмовитися від мирних переговорів, це матиме низку наслідків:
- Зменшення фінансової підтримки України. Без траншів із Вашингтона Київ змушений буде шукати нові джерела грошей в ЄС, Великій Британії та Японії.
- Скорочення військових поставок. ПЗРК, ракети, системи ППО та розвіддані, що надходять від ЦРУ та Пентагону, можуть припинитися — навіть якщо американські фахівці й надалі триматимуть зв’язок з європейськими союзниками.
- Посилення позиції Володимира Путіна. Кремль отримає дипломатичний «джекпот»: він зможе заявити про «успіх» свого політичного курсу й використати це для тиску на Захід.
- Перегляд європейських стратегій безпеки. ЄС та НАТО можуть активізувати внутрішню координацію, відмовившись від традиційної американської «броні».
Виклик для України та Заходу
Дональд Трамп, зустрічаючись із Йонасом Гаром Сторе в Білому домі, продемонстрував рішучість і нетерпіння щодо військового конфлікту, який точиться вже понад два роки. Його власний дедлайн ставить перед Києвом та Москвою умови, неприйнятні для обох сторін, але особливо для України, яка не може відмовитися від Криму й частин Донбасу без втрати легітимності.
Погляд на соціальні мережі показує: навіть у США, де тема України вже не в центрі уваги, питання енергетики та міжнародного права залишаються болючим болем. Трамп довів, що готовий піти на радикальні кроки, але результат цих кроків стане справжнім іспитом для єдності Заходу. Адже якщо Штати відмовляться від переговорів, Європі доведеться не лише підхопити фінансову навантаження, а й знайти нові моделі безпеки для захисту України та власних кордонів.
