Президент США Дональд Трамп останніми днями жорстко критикує провідні компанії за їхні застереження інвесторам щодо неминучого підвищення цін у разі збереження президентських мит. У своїх публікаціях у Truth Social він дорікнув Walmart за намір «не витримувати тиску», закликавши «з’їсти мита», а не перекладати їх на плечі споживачів. Трамп підкреслив, що рітейлер заробив «мільярди прибутку минулого року» і тому цілком спроможний поглинути додаткові витрати.
Walmart, який у рамках квартального звіту попередив інвесторів про ризик підвищення цін, повідомив, що «не зупинить зусиль утримувати вартість якомога нижчою в умовах невеликих роздрібних націнок». Генеральний директор Doug McMillon останнім часом зазначав, що компанії важко «безкінечно поглинати зростання імпортних витрат», особливо після введення мита 10 % на більшість імпортованих товарів і мінімум 30 % на китайські вироби. У зв’язку з цим Walmart і низка інших рітейлерів — від Home Depot до Lowe’s — прогнозують, що їхні показники маржі будуть під загрозою, якщо тарифи не знизять або не системно корегують.
Адміністрація Трампа, незважаючи на ці застереження, наполягає, що тарифи працюють на користь економіки, знижуючи торговий дефіцит, сприяючи внутрішньому виробництву та примушуючи партнерів до нових угод. Прес-секретарка Каролін Левітт заявила, що «президент твердо переконаний: основний тягар тарифів мають нести іноземні виробники, а не американські покупці». На підтримку цієї позиції міністр фінансів Скотт Бессент у програмі NBC «Meet the Press» повідомив, що він особисто говорив із керівництвом Walmart цього вікенду і переконався, що компанія «поглине частину витрат». За словами Бессента, минулого терміну Трампа рітейлер теж не підвищував ціни, хоча першим почалося впровадження тарифів.
Експерти вказують на те, що обов’язок розкривати ризики перед інвесторами й акціонерами зумовлює керівників публічних компаній виголошувати «найгірші прогнози» на телефонних конференціях із біржовими аналітиками. Однак, фактично, Walmart і подібні мережі продовжують стратегії з утримання цін, лише «відкладаючи час підвищення». Аналітик EY-Parthenon Грегорі Дацо зазначає, що роздрібний сектор працює з надзвичайно низькими маржами, через що імпортні тарифи «зменшують простір для маневру» і врешті можуть стати проекцією на кінцевого споживача. “Частка підвищення цін залежатиме від здатності компаній оптимізувати витрати, шукати нові джерела постачань і тиснути на виробників”, – пояснює він.
Попередні спроби рітейлерів уникнути невигідних наслідків тарифів також викликали реакцію з боку адміністрації. У квітні Трамп у соцмережах посварився з Amazon через чутки про те, що маркетплейс почне виводити окремою позицією «тарифний збір» на товари. Після бесіди з Джеффом Безосом Amazon спростував наміри впроваджувати таку практику. Аналогічно Трамп пригрозив Mattel дворазовим митом, якщо виробник почне піднімати вартість ляльок Barbie, заявивши, що «іграшки можуть стати дорожчими на пару доларів», але “діти матимуть лише дві ляльки замість тридцяти”. Після цього Mattel відкликала згадку про можливе здорожчання з інвесторської презентації.
Незважаючи на затятість Білого дому, фінансові ринки почали реагувати на невизначеність політики Трампа: у понеділок індекси знизилися через страхи щодо гострої торгової війни та її впливу на зростання економіки і дефіцит федерального бюджету. Дані департаменту праці показали незначне уповільнення зростання споживчих цін у квітні, що може бути «останнім затишшям» перед відчутним подорожчанням у сфері імпортних товарів, вважають аналітики.
Крім рітейлерів, під ударом опинилися автовиробники: Ford попередив акціонерів про витрати в $1,5 млрд через тарифи, але Трамп назвав це «хитрістю» й пообіцяв, що «американці не платитимуть за це». Водночас стрибки транспортних витрат можуть відобразитися на ринку житла через подорожчання будматеріалів, що ускладнить боротьбу з доступністю іпотеки. Пом’якшення торговельних суперечок із Китаєм і Британією (у рамках попередніх перемовин) дещо знизило напругу, але остаточні угоди — це проекти «на найближчі місяці та роки», а не швидкий результат.
Тим часом керівництво Walmart і торговельні асоціації працюють над сценаріями диверсифікації каналів постачання: пошук нових постачальників у Південно-Східній Азії, Латинській Америці та навіть розширення місцевих закупівель. А також оптимізація логістики та маркетингові програми лояльності, які можуть пом’якшити відтік клієнтів у разі часткового підвищення цін. Проте, навіть за умов значної довіри споживачів до бренду Walmart, постійний тиск на маржу ставить стратегічні питання про конкурентоспроможність.
Питання про те, хто в підсумку «з’їсть» тарифи в американському ланцюжку поставок, залишається відкритим. Якщо виробники та рітейлери не візьмуть на себе частину витрат, вони виявляться змушені підіймати ціни, а це одразу позначиться на купівельній спроможності населення і, як наслідок, на макроекономічних показниках. Трамп тим часом продовжує курирувати торговельні перемовини, загрожуючи відновити «рекурсивні» тарифи, якщо партнерські переговори не принесуть бажаних результатів до кінця 90-денного мораторію, встановленого на початку квітня.
З огляду на культурну звичку США споживача до низьких цін та стандарти мінімальних націнок, доля тарифної політики залежатиме від здатності Трампа узгоджувати митні стратегії з довгостроковими пріоритетами інвестицій та виробництва. Наразі президентський тиск на Walmart, Mattel і Ford показує, що в торговельній війні будуть не лише переговори на державному рівні, а й публічний конфлікт із корпоративними гігантами за рахунок прибутків і цінову політику, що може стати визначальною рисою внутрішньої економічної сцени США в найближчі місяці.
