Президент США Дональд Трамп поставив під сумнів результативність власних погроз проти Росії. Після серії заяв про майбутнє запровадження тарифів він зізнався журналістам на борту Air Force One: «Може спрацювати, а може й ні» (Трамп, 29 липня 2025).
Трамп планує ввести «санкції й, можливо, тарифи» через два тижні, якщо Кремль відмовиться погодитися на мирну угоду в Україні. Водночас президент визнав обмеженість американського впливу на РФ.
Нинішні пропозиції передбачають цінові обмеження на російську нафту та газ. Основною метою є зменшення доходів Кремля, який отримує до третини бюджету від експорту енергоносіїв.
Проте Росія серйозно підготувалася до санкцій — у Кремнієвій долині відкрили магістерську програму з обходу обмежень, а промисловість витратила роки на диверсифікацію партнерів.
Тарифні погрози на невеликий експорт із РФ у США (метал, риба, ліс) матимуть мінімальний ефект. Аналітики наголошують: слабка залежність торгового балансу від російського імпорту знижує вагу таких заходів.
Натомість США можуть запровадити «секондари» — мита на країни, що купують російську нафту. Це б зачепило Китай, Індію, Туреччину. Але такі кроки загрожують стрибком глобальних цін на енергоресурси.
Сенатський законопроєкт зі 500 % мит вже готовий до голосування, але республіканці відкликали його, побоюючись односторонніх дій Трампа. Конгрес чекає чіткішої координації з Білим домом.
Експерти з Міжнародного інституту стратегічних досліджень вважають, що Росія все ще вразлива до банківських санкцій. Обмеження SWIFT для кількох великих банків може завдати серйозного удару по фінансовій системі.
Однак Трамп відклав розгляд таких заходів: «Не хочу ламати весь ринок»,— заявив він, підкреслюючи потенційні негативні наслідки для європейських економік та США.
Європейські партнери стурбовані: блок «підтримав» нафтову угоду США-ЄС, але уникає прямої участі в «тарифній війні». Їхня енергетична безпека залежить від збалансованої політики щодо Росії.
Аналітик Центру міжнародної політики Метт Дасс зазначає: «Україна — не проблема, проблема — Путін». Дійсно, без воєнного тиску на РФ дипломатичні зусилля можуть залишитися марними.
Володимир Путін продовжує літню «кампанію»: війська РФ просуваються на Донбасі, а Кремль демонструє готовність витримати будь-які західні удари. Мета — історична відновлення території Радянського Союзу.
Кремлівський спікер Пєсков «взяли до уваги» заяви Трампа, але офіційного коментаря не дали. Між тим Лавров і Медведєв висміяли «нові дедлайни» і назвали їх «продовженням політичного театру».
Американські дипломати радять переглянути стратегію: крім санкцій і тарифів, є варіанти військової підтримки України й координації з союзниками по ООН та G7.
Колишня заступниця з питань Росії Евелін Фаркес наголошує: «У Трампа ще є козирі». Серед них — використання заморожених активів РФ для фінансування оборони України.
Професор Чарльз Купчан (Геorgetown) радить застосувати модель «спільної оборони»: посилити постачання озброєнь, підвищити обсяги навчань із НАТО та ввести санкції проти транзиту російських товарів через треті країни.
Дані Bloomberg свідчать: після заяв Трампа ціни на нафту зросли на 3 %, бо ринок побоюється порушень поставок. Проте аналітики вказують: стійкий ефект можливий лише при координації з ЄС і Японією.
Головна проблема — політична невизначеність. Неясні сигнали від Білого дому послаблюють міжнародну коаліцію проти РФ. Дипломати чекають чіткішої позиції США в найближчі дні.
Якщо угода про мир упродовж 10 днів не відбудеться, задум Трампа може стати драматичним тестом для системи міжнародних санкцій та світової торгівлі.
Підсумок: демарш Трампа змусив звернути увагу на обмежені можливості США як «санкційного жандарма» світу. Питання залишається відкритим – чи знайде США дієві важелі впливу на Кремль і чи захоче їх застосувати.Президент США Дональд Трамп поставив під сумнів результативність власних погроз проти Росії. Після серії заяв про майбутнє запровадження тарифів він зізнався журналістам на борту Air Force One: «Може спрацювати, а може й ні» (Трамп, 29 липня 2025).
Трамп планує ввести «санкції й, можливо, тарифи» через два тижні, якщо Кремль відмовиться погодитися на мирну угоду в Україні. Водночас президент визнав обмеженість американського впливу на РФ.
Нинішні пропозиції передбачають цінові обмеження на російську нафту та газ. Основною метою є зменшення доходів Кремля, який отримує до третини бюджету від експорту енергоносіїв.
Проте Росія серйозно підготувалася до санкцій — у Кремнієвій долині відкрили магістерську програму з обходу обмежень, а промисловість витратила роки на диверсифікацію партнерів.
Тарифні погрози на невеликий експорт із РФ у США (метал, риба, ліс) матимуть мінімальний ефект. Аналітики наголошують: слабка залежність торгового балансу від російського імпорту знижує вагу таких заходів.
Натомість США можуть запровадити «секондари» — мита на країни, що купують російську нафту. Це б зачепило Китай, Індію, Туреччину. Але такі кроки загрожують стрибком глобальних цін на енергоресурси.
Сенатський законопроєкт зі 500 % мит вже готовий до голосування, але республіканці відкликали його, побоюючись односторонніх дій Трампа. Конгрес чекає чіткішої координації з Білим домом.
Експерти з Міжнародного інституту стратегічних досліджень вважають, що Росія все ще вразлива до банківських санкцій. Обмеження SWIFT для кількох великих банків може завдати серйозного удару по фінансовій системі.
Однак Трамп відклав розгляд таких заходів: «Не хочу ламати весь ринок»,— заявив він, підкреслюючи потенційні негативні наслідки для європейських економік та США.
Європейські партнери стурбовані: блок «підтримав» нафтову угоду США-ЄС, але уникає прямої участі в «тарифній війні». Їхня енергетична безпека залежить від збалансованої політики щодо Росії.
Аналітик Центру міжнародної політики Метт Дасс зазначає: «Україна — не проблема, проблема — Путін». Дійсно, без воєнного тиску на РФ дипломатичні зусилля можуть залишитися марними.
Володимир Путін продовжує літню «кампанію»: війська РФ просуваються на Донбасі, а Кремль демонструє готовність витримати будь-які західні удари. Мета — історична відновлення території Радянського Союзу.
Кремлівський спікер Пєсков «взяли до уваги» заяви Трампа, але офіційного коментаря не дали. Між тим Лавров і Медведєв висміяли «нові дедлайни» і назвали їх «продовженням політичного театру».
Американські дипломати радять переглянути стратегію: крім санкцій і тарифів, є варіанти військової підтримки України й координації з союзниками по ООН та G7.
Колишня заступниця з питань Росії Евелін Фаркес наголошує: «У Трампа ще є козирі». Серед них — використання заморожених активів РФ для фінансування оборони України.
Професор Чарльз Купчан (Геorgetown) радить застосувати модель «спільної оборони»: посилити постачання озброєнь, підвищити обсяги навчань із НАТО та ввести санкції проти транзиту російських товарів через треті країни.
Дані Bloomberg свідчать: після заяв Трампа ціни на нафту зросли на 3 %, бо ринок побоюється порушень поставок. Проте аналітики вказують: стійкий ефект можливий лише при координації з ЄС і Японією.
Головна проблема — політична невизначеність. Неясні сигнали від Білого дому послаблюють міжнародну коаліцію проти РФ. Дипломати чекають чіткішої позиції США в найближчі дні.
Якщо угода про мир упродовж 10 днів не відбудеться, задум Трампа може стати драматичним тестом для системи міжнародних санкцій та світової торгівлі.
Підсумок: демарш Трампа змусив звернути увагу на обмежені можливості США як «санкційного жандарма» світу. Питання залишається відкритим – чи знайде США дієві важелі впливу на Кремль і чи захоче їх застосувати.
