Українська енергетична система отримала важливу новину: від червня 2025 року запрацює альтернативний маршрут імпорту природного газу через Транзбалканський трубопровід, який виключає поставки газу російського походження.
Це має забезпечити дешевші обсяги до одного мільярда кубометрів газу у період із червня по жовтень, з яких 100 мільйонів кубів можна буде прокачати вже у червні. Новий механізм дозволить уникнути високих транзитних тарифів чинного маршруту з Греції до України та значно розширить можливості для постачання блакитного палива з інших джерел.
Нині Україна імпортує газ переважно через Польщу, Словаччину та Угорщину, причому з моменту припинення закупівлі “блакитного палива” з РФ у 2015 році будь-які надходження російського газу з’єднанням у напрямку України відсутні. Безпека енергопостачання стала пріоритетом, тому ще в січні країна припинила транзит російського газу до Європи через власну територію.
Відтак українська влада неодноразово наголошувала: імпорт газу з держави-агресора неприпустимий. Новий маршрут задовольняє цю вимогу, адже планується постачати газ до точки входу в Греції лише з LNG-терміналів або через Трансадріатичний трубопровід із азербайджанським газом, а також можливий зворотний потік із Італії. Усі учасники проєкту підтвердили відсутність російського газу у цьому ланцюжку постачання.
Щоденна потужність нового транзитного коридору становитиме сім мільйонів кубометрів газу. Це означає, що вже в межах опалювального сезону 2025/26 Україна зможе закупити мінімум чотири мільярди кубів газу — така потреба оцінюється урядом.
Аналітики та колишні посадовці вказують, що реальні обсяги можуть сягнути 6,3 мільярда кубометрів, залежно від погодних умов і попиту на тепло. Розрахунки показали: витрати на маршрут через Транзбалкан виявляться конкурентними порівняно з іншими альтернативами, включно з поставками із скандинавських країн чи перепродажем європейських обсягів.
З точки зору логістики новий підхід передбачає, що газ надходитиме до елінської точки у двох основних способах. Перший — це перевалювання зрідженого природного газу (LNG) у портах Греції та його регазифікація. Другий варіант передбачає прокачування азербайджанського газу через Трансадріатичний трубопровід (TAP), що поєднує Азербайджан з Італією, а звідти — транспортування зворотнім напрямком углиб Балкан. Завдяки співпраці з операторами цих мереж гарантовано, що ресурс не має російських компонентів у структурі газової суміші.
Запуск альтернативного маршруту також знімає навантаження з основних точок входу до Словаччини та Угорщини, де раніше виникали затори під час пікових навантажень в опалювальний сезон. Це дасть змогу автоматизувати процес розподілу обсягів між різними напрямками імпорту та уникати дефіцитів. Крім того, диверсифікація маршрутів знизить ймовірність залежності від одного транзитного партнера у разі технічних поломок або політичних ризиків.
Однією з ключових переваг нового маршруту є не лише виключення російського газу, а й економічна вигода. Завдяки мінімізації тарифів транзиту та зменшенню кількості проміжних пересадок, кінцева ціна для українських споживачів може виявитися значно нижчою. Це критично важливо для бізнесу та промисловості, які відновлюються після масштабних руйнувань інфраструктури, спричинених війною. Дешевший газ дасть змогу знизити витрати на виробництво тепла, електроенергії та товарів із високим енергоспоживанням, що сприятиме економічному пожвавленню у регіонах.
У разі необхідності подальших масштабних постачань, Україна може розглянути збільшення обсягів до двох мільярдів кубометрів на сезон. Однак це потребуватиме додаткових домовленостей з операторами грецьких LNG-терміналів та відповідних європейських газотранспортних компаній. У нинішніх умовах «ринок надає гнучкі опції, якщо споживач здатен запропонувати конкурентну ціну», — зазначає один із представників української енергетичної галузі.
Окремо необхідно відзначити, що реалізація альтернативного Транзбалканського маршруту стала можливою завдяки тісній співпраці з країнами Балканського регіону. Важливу роль у цьому відіграли уряди Греції, Албанії, Північної Македонії та Болгарії, які активізували заходи з модернізації компресорних станцій та укріплення власних газотранспортних систем. Завдяки цьому вдалося швидко переналаштувати логістику й узгодити пропускні потужності для нового напряму. Болгарія, зокрема, спростила процедури на кордоні й погодилася на пріоритетне завантаження траси для українських поставок.
Уряд України вже затвердив техніко-економічне обґрунтування запуску нового маршруту, а Міністерство енергетики працює над оновленням нормативної бази. Незабаром буде оголошений тендер на закупівлю відповідного обладнання для узгодження тиску й якості газу на вхідних точках. Важливим етапом стане тестування потужностей у червні, коли вдасться відкоригувати баланс між поставками LNG і азербайджанського газу.
Партнери з Європейського Союзу та США висловили підтримку ініціативі, зазначаючи, що це відповідає їхній політиці диверсифікації енергоресурсів та зменшенню залежності від Росії. Деякі з них пообіцяли надати технічну допомогу у вигляді консультацій та фінансування частини необхідних модернізацій. У Брюсселі нині готують пакет рекомендацій, як найкраще поєднати Транзбалкан із єдиною європейською газовою мережею, щоб зробити її більш інтегрованою та стійкою до надзвичайних ситуацій.
Наявність альтернативного маршруту через Транзбалканський трубопровід є стратегічним кроком для України. Вона зміцнить енергетичну безпеку країни, знизить залежність від європейських хабів у Центральній Європі та додасть бар’єрів для будь-яких спроб маніпуляцій із транзитними потоками. Для бізнесу та населення це означає стійкіші ціни на газ та менший ризик перебоїв у постачанні в разі ескалації бойових дій чи політичних загроз.
Таким чином, введення в експлуатацію альтернативного Транзбалканського маршруту імпорту газу підтверджує прагнення України до енергетичної незалежності та диверсифікації поставок. Це суттєво підвищить гнучкість енергосистеми та дасть змогу закласти надійний фундамент для майбутнього опалювального сезону. Універсальний підхід, який передбачає залучення LNG, азербайджанського газу та зворотного потоку, дозволить Україні мати стабільний доступ до палива за конкурентними цінами й не допустить повернення російського газу на її ринок.
