Жителі Запоріжжя опинилися перед новою загрозою, яку важко передбачити. Атаки російських плануючих бомб, пристосованих з радянських бомб до сучасних високоточних засобів знищення, тепер досягають міста.
За свідченнями місцевих мешканців та офіційних осіб, жодного попередження про удар немає, лише тиша, за якою слідує вибух і руїни.
«Ми живемо в постійному страху, — каже пенсіонер Станіслав, описуючи ситуацію. — Вибухи раптові, і ти навіть не знаєш, коли станеш наступною мішенню».
Як повідомляє газета Дейком, жертвами останніх ударів стали понад сто осіб, принаймні двоє загинуло. Новітні плануючі бомби стають особливо небезпечними через те, що системи протиповітряної оборони часто не встигають їх перехопити.
Військові експерти відзначають, що Запоріжжя, розташоване на відстані від російського кордону, раніше вважалося поза досяжністю для таких атак. Проте зміна ситуації сигналізує про можливу модифікацію цих бомб, що дозволяє їм долати більші відстані.
Загроза для цивільного населення та військової інфраструктури
Запоріжжя, окрім того, що стало притулком для біженців зі східних областей, має стратегічне значення для України. Як важливий транспортний вузол з розвинутою металургійною промисловістю, місто підтримує оборонні зусилля країни. Росія прагне підкорити цей регіон, використовуючи плануючі бомби для нанесення ударів по стратегічно важливих цілях.
Наталія Ардалянова, волонтерка благодійної організації «Артак», яка допомагає з евакуацією мешканців, розповідає: «Ми спимо в одязі, бо ці бомби дуже тихі. Буває, сирени навіть не встигають спрацювати, і ти просто чуєш вибух». Багато хто з мешканців, як і Наталія, зізнається, що звичка спати спокійно втрачена назавжди.
Юристка Катерина Клименко, мати трьох дітей, згадує, як вона вночі допомагала рятувальникам на місцях атак. «Більше лякає масштаб руйнувань, ніж сам звук вибухів», — говорить вона. Зараз її чоловік наполягає на повторному виїзді родини з країни, але Катерина готова залишити Запоріжжя лише за крайньої небезпеки.
Зміна тактики війни
Російські війська активно використовують плануючі бомби для ударів по передових позиціях української армії. За свідченнями Романа Коваленка, колишнього командира батальйону 72-ї бригади, такі бомби залишають дуже мало шансів на виживання тим, хто опиняється в зоні удару.
Під час боїв у Вугледарі росіяни застосовували ці бомби масово, завдаючи значних втрат українським силам.
Хоча Росія офіційно не коментує технічні характеристики своєї зброї, військові аналітики відзначають, що плануючі бомби стали серйозною загрозою для великих міст України. Вони забезпечені так званими «комплектами управління», що включають крила і стабілізатори, і запускаються з відстані, що дає змогу російським літакам залишатися поза досяжністю української ППО.
«Плануючі бомби — це тактична зброя, що може завдавати значних руйнувань», — пояснює Марина Мірон, науковий співробітник кафедри воєнних досліджень у Королівському коледжі Лондона.
Ризики для цивільних: відсутність захисту та постійний страх
Проблема в тому, що цей вид зброї рідко можна виявити вчасно, а уламки від вибуху бомби летять до 250 метрів, завдаючи масових пошкоджень будівлям і поранень людям. Голова служби надзвичайних ситуацій у Запоріжжі Олег Круліковський наполягає: «Якщо ви не встигнете добігти до укриття, хоча б ховайтеся за стінами».
Волонтери благодійних організацій, таких як «Артак», уже допомагають людям, які втратили житло через бомбардування. «Ми бачимо цих людей, що стоять у сльозах, тремтячи, бо втратили все, що мали», — ділиться Ардалянова.
Психологічний тиск і страх перед новими переселеннями
Для тих, хто змушений був втекти від війни, плануючі бомби стають новою причиною для паніки. Громадяни, які раніше знаходили Запоріжжя безпечним, тепер знову відчувають себе під загрозою, змушені розглядати можливість повторного виїзду.
Катерина Клименко вже раз залишала Україну з дітьми, але повернулася через складність життя в чужій країні. Нині її чоловік наполягає на виїзді, але вона покине місто тільки в разі крайньої необхідності. «За ці три роки ми багато разів відчували себе на межі життя і смерті, але ми вижили, і зараз переживемо це теж», — впевнено каже вона.
Запоріжжя зіштовхнулося з новою реальністю — реальністю війни, де навіть ті, хто далекий від фронту, стикаються з небезпекою. Доки бомби продовжують падати, люди тримаються за будь-яку можливість захистити себе, часто безсонні ночі стають звичною частиною життя.
