Норвезькі правоохоронці висунули звинувачення громадянину країни, Мохамеду Орахоу, у шпигунстві на користь Росії та Ірану. Він працював охоронцем у посольстві США в Осло і, за версією обвинувачення, передавав іноземним розвідкам конфіденційні дані про працівників американської дипломатичної місії та норвезьких спецслужб. Злочин кваліфікується як порушення закону про шпигунство та загрозу національним інтересам країни.
Розслідуванням займалося Національне управління з питань організованої злочинності, яке заявило, що шпигунська діяльність тривала з березня по листопад минулого року. Орахоу нібито отримував винагороду готівкою та у криптовалюті — зокрема, .17 біткоїна від Ірану та 10 тисяч євро від Росії.
За інформацією слідства, він передавав російській і іранській стороні списки агентів норвезьких спецслужб, контактні дані дипломатів і співробітників посольства США, а також схеми евакуації з дипломатичної установи. Передача відбувалася під час зустрічей у Туреччині, Сербії та Норвегії. Це свідчить про широкомасштабну координацію між іранськими та російськими розвідниками в Європі.
Обвинувачення вважає, що дії Орахоу загрожували національній безпеці Норвегії і створили потенційний ризик для персоналу посольства США. Сам обвинувачений визнав, що передавав інформацію представникам СВР РФ та іранських структур, однак його захист стверджує, що він не мав доступу до матеріалів, які можна кваліфікувати як державну таємницю.
Адвокат Інгер Задіг зазначила, що у справі потрібно довести, чи справді передані дані могли нашкодити фундаментальним інтересам Норвегії. Без такого доведення дії підзахисного не підпадають під кримінальну відповідальність за шпигунство. До того ж, Орахоу не мав жодної службової безпеки допуску, що ставить під сумнів законність обвинувачення.
Наразі справа має величезне політичне та безпекове значення в контексті зростання активності іноземних шпигунів у Європі. Згідно з дослідженням Міжнародного інституту стратегічних досліджень, кількість російських диверсійних операцій у Європі з 2023 по 2024 рік зросла в чотири рази. Також зростає занепокоєння щодо активності Ірану: британська розвідка MI5 заявила, що у 2024 році зірвала щонайменше 20 змов, пов’язаних із замахами на громадян Великої Британії за участі іранських агентів.
Інцидент у Норвегії став одним із перших задокументованих випадків, коли громадянин країни НАТО передавав одночасно дані двом ворожим державам — Росії та Ірану. Це ставить нові виклики перед союзниками щодо внутрішньої безпеки та потреби зміцнення контррозвідки. Особливе занепокоєння викликає той факт, що Орахоу, не маючи формального допуску, зумів зібрати дані про евакуацію, особовий склад та агентурні мережі.
Розгляд справи має розпочатися вже наступного місяця, і якщо обвинувачення доведе свою правоту, підсудному загрожує до 21 року ув’язнення. Це може стати прецедентом у застосуванні жорсткого покарання за шпигунство у мирний час проти особи, пов’язаної з дипмісією країни-партнера.
На тлі війни в Україні та дедалі агресивнішої зовнішньої політики Кремля, такі випадки демонструють, як Росія використовує найменші шпарини в системах безпеки союзників, навіть на рівні технічного персоналу. Аналогічно діє і Іран, що неодноразово звинувачувався в шпигунстві, кібератаках та замовних вбивствах опозиціонерів за межами країни.
Ця історія також порушує питання про вразливість дипломатичних установ, які довгий час вважалися захищеними структурами. Якщо охоронець може передавати плани евакуації посольства, це свідчить про потребу негайного перегляду протоколів безпеки та внутрішнього контролю в американських місіях за кордоном.
Наразі ж уряд Норвегії зберігає стриманість у коментарях, однак інцидент однозначно стане предметом обговорення в рамках НАТО, особливо з огляду на зростання ризиків гібридних загроз та необхідність колективного реагування.
