Зеленський: мир лише на умовах України
Президент України Володимир Зеленський продовжує наполягати, що жодні територіальні поступки не можуть стати основою для завершення війни. В інтерв’ю Le Point він підкреслив, що справжня мета зустрічей із російським лідером не в мирних переговорах, а в продовженні конфлікту. За словами Зеленського, будь-які поступки лише зміцнять позиції противника та створять плацдарм для нових атак.
Зеленський нагадав, що у 2014 році частина Донбасу та Крим стали плацдармами для масштабного вторгнення 2022 року. Цей приклад, на його думку, демонструє, що територіальні поступки не гарантують безпеки, а навпаки відкривають двері для нових загроз. Президент також звернув увагу на масштабність загрози: країні знадобляться роки та мільйони солдатів, аби захопити Донеччину повністю, проте навіть за чотири роки було захоплено менше 30% однієї області.
Він акцентує на стратегічній ролі Європи у стримуванні подальшого наступу. Якщо Європа буде сильною, агресивні наміри Москви залишаться не реалізованими; якщо слабкою – це спричинить небезпеку для інших регіонів, включно з Харковом і Дніпром. Зеленський підкреслив, що ракетні системи, які зараз застосовуються проти України, можуть досягати Європи, і вже через кілька років дальність зброї зросте до 5000 кілометрів.
Президент не виключає "корейського сценарію" для України: відсутність повного мирного договору після війни, але економічне процвітання завдяки сильним союзникам, зокрема США. Водночас, він підкреслює необхідність надійних гарантій безпеки, таких як системи Patriot, що мають союзники Києва.
Зеленський категорично відкидає ідею "миру за будь-яку ціну". Переговори можливі лише на умовах України, із повагою до суверенітету та забезпеченням безпеки. Він наголосив на важливості посилення санкцій, військової допомоги та стратегічного партнерства з союзниками, щоб гарантувати стабільність і мир у майбутньому.
Путін: референдуми та "здоровий глузд"
Російський лідер заявив про готовність обговорювати завершення війни, водночас підкреслюючи, що питання гарантій безпеки України не пов’язані з територіями. Він відкинув інформацію про нібито пропозицію США "заморозити" конфлікт в обмін на поступки, повторивши власний наратив про "права людей на цих територіях говорити власною мовою".
Путін також наголосив на необхідності проведення референдуму для врегулювання територіальних питань. При цьому він зазначив, що референдум не можна проводити під час воєнного стану, що створює нескінченний процес від скасування обмежень до виборів. Цей підхід дає привід для затягування переговорів і зберігає військовий тиск.
Він підтвердив, що зустріч із Зеленським запропонував Дональд Трамп і висловив готовність прийняти українського президента у Москві. При цьому Путін поставив під сумнів легітимність Зеленського, стверджуючи, що його каденція завершилася, хоча Конституція України передбачає виконання обов’язків до завершення воєнного стану.
Попри демонстрацію готовності домовлятися, Путін залишається на позиції силового вирішення конфлікту, підкреслюючи, що "здоровий глузд" може дозволити досягти компромісу. Його висловлювання свідчать про прагнення зберегти контроль над стратегічними питаннями та продовжувати маніпулювати процесом переговорів для досягнення власних цілей.
Таким чином, позиція Кремля виглядає як поєднання риторики щодо готовності до переговорів із одночасним збереженням механізмів для затягування та тиску на Київ.
Трамп: етапний план і тиск на Росію
Президент США Дональд Трамп наголосив, що рішення щодо війни залежить від дій російського лідера. Він підкреслив, що слідкує за позиціями обох сторін та готовий реагувати на будь-які порушення або затягування переговорів. Трамп відзначив важливість жорстких економічних заходів, включно із вторинними санкціями проти великих покупців ресурсів Росії, зокрема Індії, що вже завдали значних економічних збитків.
Трамп розкрив свій план врегулювання конфлікту, зазначивши, що він складається з кількох етапів, і що деякі фази ще не реалізовані. За його словами, він активно працює над тим, щоб перевести протистояння з бойової площини у дипломатичну, спираючись на реалістичний та оптимістичний підхід.
Глава Білого дому також висловив розчарування через масовані атаки на Київ, проте запевнив, що вірить у можливість врегулювання ситуації. Він підкреслив, що конфлікт в Україні виявився складнішим, ніж очікувалося, але він має намір довести процес до завершення шляхом дипломатії та санкційного тиску.
Трамп відзначив значення гарантій безпеки та готовність союзників працювати над їх формуванням. Він нагадав, що мирні переговори потребують чітких рамок і рішучості всіх учасників, а також підтримки міжнародної коаліції, яка зможе забезпечити реальні механізми захисту.
Його підхід поєднує економічний тиск, дипломатичні контакти та стратегічне очікування, що дозволяє підтримувати баланс між силовими та мирними інструментами у врегулюванні конфлікту.
Гарантії безпеки та роль міжнародної коаліції
Питання гарантій безпеки залишається ключовим у пошуку мирного врегулювання. У Парижі відбулося засідання "коаліції рішучих", у якому взяли участь представники 33 країн. Україну представляє президент Зеленський, США – спецпредставник Стів Віткофф.
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що підготовка гарантій безпеки завершена і союзники готові до політичного схвалення. Після зустрічі запланована спільна телефонна розмова союзників із Трампом для координації подальших дій.
Гарантії безпеки передбачають не лише військову допомогу, а й економічні та політичні механізми, які забезпечують стабільність України в післявоєнний період. Саме від їхньої ефективності залежатиме, наскільки можливим буде мирний процес без територіальних поступок та збереження суверенітету.
Міжнародна коаліція прагне створити систему, яка дозволить Україні захиститися від подальших загроз і забезпечити стратегічну рівновагу в регіоні. Водночас вона повинна враховувати ризики ескалації та гнучко реагувати на зміни на полі бою та у дипломатичному процесі.
Таким чином, майбутнє мирного врегулювання залежить від рішучості українського керівництва, готовності Росії вести переговори, ролі США та Європи, а також від здатності міжнародної спільноти забезпечити реальні гарантії безпеки.
