Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді мають два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації: або це податки із зарплати в щонайменше 30-35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця.
Джерело: стаття "Української правди" під назвою "Один воює - четверо працюють. У Зеленського готують економічне бронювання від мобілізації"
Деталі: Ідея економічного бронювання полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених до бюджету. Це паралельно із затвердженим порядком бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки.
Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма розповів УП, що на зустрічах великі підприємства кажуть, що вони можуть зупинитися, бо бракує людей.
Пряма мова Шурми: "І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб усі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш в армії. Третього не дано.
Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, щоб забезпечити бюджету ці гроші".
Деталі: Виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч осіб, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.
Навколо критеріїв для економічного бронювання точаться дискусії.
Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити до цих умовних двох мільйонів і скільки це має принести доходів державі.
На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої сплачується податок. Нижня "межа входу", яка дозволить претендувати на економічне бронювання, - 30-35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.
Група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то мусить гарантувати, що щомісяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку саму можливість пропонується надати активним ФОПам.
Модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші як такий собі спецфонд, який можна витрачати лише на оборону.
У моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному "вибілюванні" економіки, всі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть до місцевих бюджетів. Як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ буде досить складно.
Співрозмовники УП у Федерації роботодавців кажуть, що обидві названі суми - і зарплата в 35 тисяч, і 20 тисяч збір з роботодавця - недосяжні для більшості їхніх членів. Члени ФРУ готові платити за бронь близько 6 тисяч гривень на місяць за працівника.
Обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде акумулювати для бюджету. За середньозваженим сценарієм, додаткові надходження можуть становити від 200 до 350 мільярдів гривень на рік.
З огляду на те, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ у 2024 році становить орієнтовно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.
Передісторія:
27 січня Кабінет міністрів ухвалив новий порядок бронювання військовозобов'язаних, який передбачає відстрочку від мобілізації для 50% і більше держслужбовців і працівників важливих для країни підприємств.
7 лютого Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. Для внесення правок є час до 21 лютого, після чого буде голосування у другому читанні.
