Війна на Близькому Сході переходить у фазу, де стратегічна інфраструктура та морські шляхи стають ключовими цілями. Пентагон заявив, що США завдали ударів по 16 іранських суднах, які, за американськими оцінками, могли використовуватися для встановлення морських мін поблизу Ормузької протоки — одного з найважливіших енергетичних маршрутів світу.
Ормузька протока — вузький морський коридор між Іраном і країнами Перської затоки — щодня пропускає приблизно п’яту частину світових поставок нафти. Будь-яка спроба її блокування негайно впливає на глобальні енергетичні ринки. Саме тому військові операції поблизу цього регіону миттєво відображаються на цінах на нафту та газ.
У Вашингтоні водночас пролунали суперечливі заяви щодо перебігу конфлікту. Спершу міністр енергетики США Кріс Райт повідомив у соцмережах, що американський військовий корабель нібито супроводив нафтовий танкер через Ормузьку протоку. Пізніше представники Пентагону спростували цю інформацію, а повідомлення було видалено.
За оцінкою редакції «Дейком», така інформаційна непослідовність є симптомом ширшої проблеми: у Вашингтоні поки що немає чіткої публічної стратегії щодо війни з Іраном. Різні посадовці дають суперечливі сигнали щодо її цілей, тривалості та умов завершення.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть завдати по Ірану «в двадцять разів сильнішого удару», якщо Тегеран намагатиметься перекрити нафтові маршрути через Ормузьку протоку. Водночас він висунув вимогу безумовної капітуляції Ірану як умову завершення війни — формулу, яку багато дипломатів вважають малореалістичною.
На цьому тлі військова ескалація триває. Міністр оборони США Піт Гегсет повідомив про заплановане посилення ударів США та Ізраїлю по іранських цілях. Ізраїльська армія також оголосила про нову хвилю атак у Тегерані, що свідчить про розширення масштабу операцій.
Паралельно конфлікт дедалі більше виходить за межі Ірану та Ізраїлю. Одним із нових центрів напруження став Ліван, де Ізраїль посилив удари по угрупованню «Хезболла», яке підтримує Тегеран. За даними ООН, майже 700 тисяч людей були змушені залишити свої домівки через бомбардування та масові накази про евакуацію.
У Бейруті та навколишніх районах десятки тисяч переселенців змушені жити у школах, державних будівлях або навіть у власних автомобілях. Частина людей ночує просто на набережних і в громадських просторах, що створює ризики для гуманітарної системи країни, яка й без того переживає багаторічну економічну кризу.
За даними Міжнародної організації з міграції, понад 667 тисяч людей зареєструвалися на урядовій платформі переміщених осіб. Лише за одну добу кількість таких реєстрацій зросла більш ніж на 100 тисяч. Це свідчить про швидке погіршення ситуації на південному фронті конфлікту.
Ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу водночас заявив, що майбутнє Ірану мають визначити самі іранці. Він висловив сподівання, що громадяни країни можуть зрештою усунути ісламську республіку від влади. Подібні заяви фактично переводять військову кампанію у площину політичної трансформації Ірану.
У самій Ісламській Республіці мешканці повідомляють про посилення авіаударів. За словами очевидців, деякі атаки стали найінтенсивнішими за весь період війни. Місцеві жителі розповідають, що удари вражають житлові квартали, школи, мечеті та лікарні — що підсилює побоювання щодо масштабів гуманітарних наслідків.
Для світової економіки головним фактором ризику залишається саме енергетична безпека. Порушення судноплавства в Ормузькій протоці вже сповільнило рух танкерів, а ринки реагують різким зростанням цін на нафту та зріджений газ. У разі тривалого блокування протоки світ може зіткнутися з найсерйознішою енергетичною кризою з часів 1970-х років.
Аналітики зазначають, що найближчі тижні визначать, чи залишиться конфлікт локальною війною, чи перетвориться на масштабне регіональне протистояння. Якщо бойові дії поширяться на морські маршрути та енергетичну інфраструктуру, наслідки відчує не лише Близький Схід, а й глобальна економіка — від Європи до Азії.
