Українські збройні сили стикаються з серйозними кадровими проблемами, оскільки війна з Росією триває вже третій рік. На тлі зростання кількості випадків самовільного залишення служби (AWOL) армія пропонує повернення до лав тим, хто раніше залишив свої позиції, дозволяючи їм отримати другий шанс.
Криза особового складу
За даними Генеральної прокуратури України, з 2022 року відкрито майже 95,000 кримінальних справ за самовільне залишення служби чи дезертирство. Близько двох третин цих випадків припадає на 2024 рік, що відображає посилення проблеми з кожним роком війни.
Тисячі солдатів загинули або були поранені, що створило критичний дефіцит особового складу, особливо серед піхоти.
Новий підхід до проблеми
Деякі військові підрозділи вирішили використати нестандартний підхід, дозволяючи солдатам, які раніше залишили службу, повернутися. Елітна 47-ма бригада, наприклад, опублікувала заклик до таких військових у соціальних мережах.
“Мета — дати кожному солдату можливість повернутися та реалізувати свій потенціал,” — йдеться у зверненні бригади.
У перші два дні після оголошення надійшло понад 100 заявок.
Новий закон: другий шанс без кримінального переслідування
Нещодавно ухвалений закон фактично декриміналізує перший випадок самовільного залишення служби, дозволяючи військовим повернутися до лав армії.
За словами полковника Олександра Гринчука, за останній місяць 6,000 солдатів, які раніше були AWOL, повернулися до служби, з них 3,000 — протягом 72 годин після підписання закону.
Причини самовільного залишення служби
Майор Михайло Перетс із батальйону К-2 зазначає, що причини залишення служби можуть бути різними:
- Психологічна адаптація: Багато хто не зміг адаптуватися до переходу з цивільного життя до жорстких умов війни.
- Зміна спеціалізації: Досвідчені оператори дронів були переведені до піхоти через нестачу особового складу.
- Виснаження: Деякі військові, які воювали на сході України з 2014 року, не витримали багаторічного навантаження.
Виснаження та демографічний фактор
Американський експерт Гіл Барндоллар зазначає, що середній вік українських солдатів (часто понад 40 років) створює додаткові виклики. Фізична та моральна втома серед старших за віком військових настає швидше, ніж у молодих солдатів.
Це ускладнюється браком новобранців через відмову президента Володимира Зеленського знизити мінімальний вік призову з 25 до 18 років, попри тиск з боку союзників.
Реакція Зеленського
Президент Зеленський наполягає, що головна проблема полягає у нестачі зброї, а не людей. Він наголосив, що Україна змогла озброїти лише чверть із 10 нових бригад, створених протягом року.
“Нам потрібні заміни, і потрібна зброя,” — сказав він в інтерв’ю Sky News.
Висновок
Україна стикається з величезними викликами у війні з Росією. Виснаження особового складу та моральна втома вимагають інноваційних підходів, таких як повернення AWOL-солдатів.
Попри те, що новий закон дає можливість компенсувати нестачу військових, довгострокове вирішення проблеми потребує не лише людських ресурсів, але й значного збільшення військової допомоги від союзників.
Критична ситуація з кадрами підкреслює, наскільки війна вимагає комплексного підходу до вирішення кадрових і матеріально-технічних проблем.
