Глибоко в лісистих Карпатах, далеко від передової, з десяток українських солдатів у балаклавах проводять чергове випробування самохідної гаубиці «Богдана». В момент, коли артилерійський ствол розгортається, по горах розходиться глухий гуркіт, що нагадує грім, а здалеку піднімається стовп чорного диму. Кожна успішна черга — це підтвердження міцності конструкції, знання технологій і невпинного прагнення України до самозабезпечення. Через кілька додаткових тестів гармату пофарбують і відправлять на фронт — у боротьбу за майбутнє своєї держави.
З початку повномасштабного вторгнення Росії українське виробництво гаубиць зазнало справжнього стрибка. Якщо в 2023 році в Україні виготовляли близько шести одиниць «Богдани» на місяць, то вже в 2025 році цей показник піднявся понад двадцять штук щомісяця. Такий прогрес став можливим завдяки тісній співпраці державних органів із приватними машинобудівними заводами, а також завдяки значним інвестиціям західних партнерів.
Працівники заводу прикривають Богдану. Після випробувань артилерійська установка була відправлена на завод для остаточного налаштування. Фото Оксани Парафенюк
8 квітня Європейський Союз оголосив про виділення одного мільярда євро з прибутків від арештованих російських активів на розширення виробництва української артилерії. Це найбільша сума, спрямована безпосередньо на створення гармат, серед понад двадцяти мільярдів євро, які ЄС планує інвестувати в оборонний сектор України протягом наступного року. Новий підхід відходить від прямої передачі озброєння — натомість країни вкладають кошти в українську промисловість, щоб закласти довгострокову основу для відновлення та нарощення боєздатності.
«По-перше, це дешевше, по-друге — швидше, по-третє — скорочуються витрати та час на логістику, по-четверте — це стимулює зростання економіки», — зазначила посол ЄС в Україні Катаріна Матемнова. Подібна модель дозволяє уникнути складнощів із перевезенням важкого озброєння через численні кордони та скорочує ризики пошкодження техніки під час доставки.
У Вашингтоні запаси американських гаубиць невпинно зменшуються, і дедалі більше аналітиків схиляються до думки, що в разі припинення американської допомоги Європа повинна буде сама компенсувати нестачу ключових бойових систем, зокрема засобів протиповітряної оборони. Один європейський посадовець, який побажав залишитися анонімним, відзначив: «Декілька країн вже розглядають модель не прямих поставок, а фінансування української оборонки. Це набагато швидше, адже наші власні запаси після років постачання Києву значно вичерпані».
Українська гаубиця "Богдана" обстріляла полігон на заході України 11 квітня. Фото Оксани Парафенюк
Артилерія залишається одним із вирішальних факторів на лінії фронту, незважаючи на домінування безпілотників. На початковому етапі війни, коли Росія мала значну перевагу в важкій артилерії, США та інші союзники поспіхом передавали сотні гармат для стримування наступу. Сьогодні українські військові опанували «Богдану» настільки досконало, що вже не залежать від закордонних поставок — гаубицю виготовляють тут, в Україні, використовуючи власні чи локалізовані деталі.
Для журналістів The Washington Post було рідкісним дозволено побачити процес випробувань обох версій «Богдани» — буксируемої й самохідної. Локацію тренувального полігону у західній частині країни вирішили не розкривати через підвищену чутливість операції. За кілометри від головного табору чується ритмічний «поп-поп-поп» пострілів, поки солдати заміновують наступну снарядну партію. Поруч на брезенті лежать артилерійські снаряди та бежеві тюбики з пороховим зарядом із маркуванням «US ARMY PICATINNY ARSENAL».
Солдати з метальним зарядом на полігоні на заході України. Випробування Богдани є частиною стрімкого зміцнення системи озброєнь країни перед будь-яким можливим скороченням допомоги США. Фото Оксани Парафенюк
Артилерійські снаряди та метальні заряди. Фото Оксани Парафенюк
Після командного «CANNON!» у темних навушниках, що глушать звук, чути лише спалах від гарматного вистрілу. Ствол димить, а повітря наповнює запах пороху — саме так відбувається фінальна перевірка першої з серії гармат. Коли тестування завершено, нову «Богдану» відправлять на доопрацювання і чистове фарбування.
«Ми досягли величезних успіхів у виробництві систем НАТО-калібру», — наголосив Арсен Жумаділов, директор агентства Міністерства оборони з оборонних закупівель. За його словами, понад 85 % комплектуючих для «Богдани» виготовляють в Україні, а до кінця року цей показник має зрости до 95 %. Це відкриває шлях до повної самодостатності в ключових галузях оборонної промисловості.
Самохідні гаубиці, що створюються в Краматорському заводі важкого верстатобудування (KZTS), не мають аналогів в Європі за обсягами виробництва. «Наша здатність вести бій безпосередньо пов’язана із безпекою всієї Європи. Якщо Україна впаде, Європа не зможе стримати тиск Росії так само ефективно», — зауважив Жумаділов.
Паралельно з цим Єврокомісія працює над створенням фінансового простору для зміцнення оборони континенту. Один із ключових інструментів — програма кредитування на 150 мільярдів євро, спрямована на прискорення спільних закупівель оборонних систем у рамках ЄС, Норвегії та України. Це дозволить інтегрувати українське виробництво до європейської оборонної екосистеми та стимулювати спільні науково-технічні проєкти.
Під час тестування снаряд влучив у схил. Фото Оксани Парафенюк
«Ми підсилюємо Україну різними способами. Один із них — підтримка у створенні власних можливостей», — заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час пресконференції в штаб-квартирі НАТО 11 квітня. Він підкреслив, що обмін досвідом вигідний обом сторонам: європейці отримують унікальний практичний досвід, а українці — доступ до новітніх технологій.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн додала, що розширення бюджетних рамок може відкрити для європейських країн можливості інвестувати чи співпрацювати з українськими виробниками, що сприятиме поглибленій інтеграції оборонних ланцюгів континенту.
Окремі країни навіть надсилають свої навчальні місії до України. Цього літа Данія планує відправити військових для проходження тренувань на полігонах західних областей, щоб перейняти досвід застосування західних систем у польових умовах. «Україна випереджає всіх за ефективністю використання сучасних озброєнь», — констатує Ніко Ланге, колишній німецький оборонний чиновник, нині експерт Центру європейських політик.
На завершення тестувань другого зразка «Богдани» з даху найближчої будівлі обсипається лід, а з гір знову здіймається пилюка й уламки ґрунту. «Якщо хочеш жити в мирі — будь готовий до війни», — наголосив Віталій Загудаєв, генеральний директор KZTS, дякуючи команді за бездоганну роботу. На знак визнання кожному з присутніх він традиційно роздає по дві желейні цукерки — маленьке нагадування, що навіть у час випробувань завжди має залишатися солодка надія на майбутнє.
Солдати випробовують 125-мм танкову гармату 11 квітня. Фото Оксани Парафенюк
