У центрі Києва сотні людей зібралися, щоб провести в останню путь українську журналістку Вікторію Рощину. Її репортажі з окупованих територій на початку повномасштабного вторгнення Росії стали унікальним свідченням життя під окупацією.
27-річна Рощина зникла в серпні 2023 року під час відрядження на територію, окуповану Росією. Після року в полоні її тіло було повернуто Україні разом з іншими загиблими. Експерти не змогли встановити точну причину смерті, але виявили ознаки травм і ймовірних тортур.
Колеги Рощиної наголосили, що її загибель — це не лише особиста трагедія, а й нагадування про небезпеку, в якій перебувають інші українські журналісти. Наталія Гуменюк відзначила, що Рощина була "сміливішою за будь-кого" та що обов’язком медіаспільноти є продовжувати боротьбу за звільнення колег.
Національна спілка журналістів України підтвердила наявність щонайменше 30 українських репортерів у російському ув’язненні. Їхнє утримання не підпадає під регулярні обміни військовополоненими, адже такі обміни зазвичай охоплюють лише військових, а не цивільних.
Учасники церемонії прощання закликали світову спільноту чинити постійний дипломатичний та політичний тиск на Кремль. Вони підкреслили, що мовчання або формальні заяви не здатні змінити ситуацію — потрібні конкретні кроки та санкційні механізми, які б змусили Росію звільнити журналістів.
Після кількох раундів переговорів у Стамбулі Київ і Москва здійснили кілька масштабних обмінів полоненими, проте журналісти, як і інші цивільні, залишаються поза цими домовленостями. Це створює замкнене коло, в якому міжнародні гуманітарні норми порушуються, але немає ефективного механізму їхнього захисту.
Вікторія Рощина стала символом журналістської мужності та готовності працювати навіть в умовах смертельної небезпеки. Її історія — це нагадування, що свобода слова та право на правду у часи війни мають високу ціну, яку інколи доводиться платити життям.
Смерть Рощиної та доля десятків інших журналістів вимагають активнішої реакції міжнародної спільноти. Поки світові лідери готуються до великих дипломатичних самітів, українська медіаспільнота нагадує: питання свободи слова та захисту цивільних не можна відкладати на другий план.
