Як повідомляє газета Дейком, на тлі зростання напруги в акваторії Чорного моря та посилення російської військово-морської присутності, Україна розпочала консультації з ключовими партнерами з НАТО та Туреччиною. Зустріч, яку президент Зеленський назвав «військовою нарадою коаліції готових», є першою у низці заходів, спрямованих на створення нової системи регіональної безпеки після потенційного припинення вогню.
Виступаючи в Одесі поряд із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Зеленський окреслив основну мету ініціативи: закласти основи майбутньої системи гарантій безпеки в Чорному морі. Він наголосив, що це не переговори про завершення війни, а про сценарії дій після укладення потенційного перемир’я:
«Йдеться не про завершення війни, а про те, що буде після припинення вогню — гарантії безпеки», — зазначив президент України.
Ключовий акцент перемовин — створення постійної військової присутності в морі та залучення Туреччини як потенційного гаранта безпеки в регіоні. Зеленський висловив упевненість, що Анкара може відігравати «серйозну роль» у підтримці балансу сил на морі.
Термін «коаліція готових» — формулювання, що набуває нової актуальності у контексті Чорного моря. До неформального альянсу входять країни, які вже продемонстрували готовність діяти у спільному форматі без очікування одностайної згоди всіх членів НАТО. Зокрема, Велика Британія та Франція неодноразово брали участь у спільних патрулюваннях та тренуваннях з українськими ВМС.
Показово, що зустріч відбувається саме в Туреччині — країні, яка зберігає вплив як на НАТО, так і на Росію. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте нагадав, що ще у 2022 році саме Туреччина успішно виступила медіатором при укладенні зернової угоди:
«Давайте будемо позитивними щодо того, що Туреччина знову намагається об’єднати всі релевантні сторони», — сказав Рютте, додавши, що подібні зустрічі відбуваються «вже досить часто і в різних форматах».
Однією з ключових тем перемовин є перспектива формування багатонаціонального військово-морського контингенту, який забезпечуватиме вільне судноплавство та контроль над ключовими маршрутами в Чорному морі. Зеленський підкреслив: Україна зацікавлена у створенні стабільного та передбачуваного режиму морської безпеки, незалежного від поведінки Росії.
Цей контингент може включати фрегати, кораблі забезпечення, безпілотні надводні платформи та авіаційну підтримку. Однак питання мандату, юрисдикції та правил застосування сили залишаються предметом окремих дискусій. Україна наполягає на тому, щоб така місія діяла на постійній основі та включала присутність країн-партнерів навіть у післявоєнний період.
Безпека в Чорному морі вже давно вийшла за рамки регіонального питання. Для НАТО — це південний фланг Альянсу. Для ЄС — транспортний коридор та джерело енергетичних потоків. Для Росії — стратегічна зона впливу та плацдарм для проєкції сили на Близький Схід.
Після повномасштабного вторгнення 2022 року акваторія Чорного моря перетворилася на театр військових дій — з атаками дронів, підривами суден, мінами та блокадами портів. Звільнення українського контролю над частиною узбережжя та прорив зернових коридорів за участі флоту безпілотників показали потенціал нової доктрини — асиметричної та інноваційної.
Саме тому зараз розглядаються ідеї спільного центру моніторингу, розвитку систем раннього попередження, спільного навчання екіпажів та узгодження норм морського права в умовах гібридної загрози.
Роль Туреччини в цій архітектурі — ключова. З одного боку, вона контролює Босфор та Дарданелли відповідно до Конвенції Монтре, а отже, має вирішальне слово щодо допуску військових кораблів третіх країн у Чорне море. З іншого — Анкара зберігає тісні економічні й політичні зв’язки з Москвою.
Участь Туреччини у форматі безпеки Чорного моря — це не лише жест підтримки України, а й спроба відновити баланс у нестабільному регіоні. Проте спостерігачі звертають увагу на потенційні конфлікти інтересів, зокрема у питаннях присутності сил НАТО в регіоні. Саме тому формат «коаліції готових» може виявитися гнучкішою альтернативою повномасштабній операції під егідою Альянсу.
Зустрічі в Туреччині мають продовжитися в середу. Попри обмежену публічну інформацію, зрозуміло, що йдеться про перші кроки до створення післявоєнної інфраструктури безпеки в Чорному морі. Формат, склад учасників, регіональна географія та політичні мотиви свідчать: безпека морських кордонів України стає частиною ширшої трансєвропейської безпекової парадигми.
Поки не повідомляється, чи буде за результатами перемовин підписано якісь офіційні документи, проте сторони вже погодилися на подальші зустрічі та розвиток формату. Україна очікує, що цей процес переросте у довгострокову співпрацю, яка охоплюватиме не лише військові, а й економічні та екологічні аспекти безпеки на морі.
