Україна зробила стратегічний крок у напрямку енергетичної незалежності, уклавши першу угоду з азербайджанською державною компанією SOCAR про постачання природного газу через Трансбалканський маршрут. Це стало можливим завдяки створенню нового коридору імпорту — Болгарія, Румунія, Україна — який тепер відкрито для реальних поставок.
Державна компанія «Нафтогаз України» повідомила 29 липня, що розпочато пробну поставку невеликого обсягу азербайджанського газу. Хоча обсяг газу наразі незначний, угоду названо стратегічно важливою для подальшої довгострокової співпраці з Азербайджаном та іншими постачальниками Південного газового коридору.
Голова правління Нафтогазу Сергій Корецький зазначив, що новий маршрут демонструє реальну диверсифікацію джерел енергоресурсів та прокладає шлях до стабільного газозабезпечення країни. В умовах війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру питання сталих імпортних маршрутів стало критично важливим.
На початку літа Національна комісія з регулювання енергетики України схвалила механізм імпорту газу за Трансбалканським маршрутом, що дозволяє уникати високих тарифів на транзит через Молдову. Це рішення стало логічним відповіддю на попередні складнощі з імпортом зрідженого газу з терміналів у Греції та Туреччині, які проходили довгим і дорогим шляхом.
Міністр енергетики України Світлана Гринчук заявила, що ця поставка — яскравий приклад успішної енергетичної диверсифікації. За її словами, новий маршрут відкриває Україні доступ до LNG-терміналів у Туреччині та Греції, газу з Азербайджану, Румунії, а в перспективі — й з офшорних родовищ Болгарії.
Згідно з інформацією аналітиків галузі, на 17 липня в українських підземних сховищах зберігалося понад 9 мільярдів кубометрів газу. Проте для проходження опалювального сезону 2025/26 років Україна має накопичити щонайменше 13 мільярдів кубів. Цьогорічні запаси — найнижчі за останні 12 років і на 13,9% менші, ніж торік.
Причиною падіння запасів стали масовані ракетні удари Росії, які пошкодили об’єкти газовидобутку на сході та півночі України. Таким чином, країна змушена компенсувати внутрішні втрати за рахунок зростання імпорту, зокрема з нових напрямків.
До цього часу Україна імпортувала газ переважно зі Словаччини та Угорщини. Однак використання південного маршруту було обмежене через високу вартість транзиту та потенційні ризики потрапляння російського газу в загальну газову суміш. Експерти неодноразово попереджали про можливість потрапляння палива сумнівного походження.
Саме тому питання прозорості та контролю за джерелами постачання було ключовим у перемовинах з SOCAR. За словами джерела в галузі, яке прокоментувало ситуацію для Reuters, Україна уважно відстежує походження газу, і в цьому випадку йдеться саме про контрольоване азербайджанське паливо.
Азербайджан вже давно розглядається як важливий партнер України в енергетичній сфері. Країна має розгалужену систему газопроводів, а також прямий доступ до LNG-терміналів у Туреччині. Розвиток Південного газового коридору, який охоплює Азербайджан, Грузію, Туреччину, Грецію і далі — країни ЄС, відкриває нові горизонти для Києва.
Окрім цього, Болгарія, Румунія та Греція демонструють готовність до посиленої регіональної енергетичної кооперації, яка дозволяє знижувати залежність від російського «Газпрому» не лише Україні, а й іншим країнам Чорноморського регіону. Усі сторони зацікавлені у формуванні нової архітектури енергетичної безпеки.
Угода з SOCAR може стати лише першим кроком до розширення постачань. Очікується, що у разі успішного завершення тестових поставок, обсяги імпорту з Азербайджану суттєво зростатимуть вже восени. Крім того, ймовірна участь Румунії та Болгарії у спільних енергетичних проектах дозволить суттєво оптимізувати витрати на логістику.
У світлі майбутнього опалювального сезону 2025/26 років, коли Україна готується до нових викликів у сфері енергозабезпечення, імпорт за Трансбалканським маршрутом може стати вирішальним. Його використання дозволяє не лише диверсифікувати постачання, а й підвищити гнучкість газотранспортної системи в умовах війни.
