Україна готує до обговорення в Європейському Союзі амбітний план зі значного посилення санкцій проти Росії, аби заповнити вакуум, який утворився після ухвалення рішення Білого дому не вводити нових обмежень. У 40-сторінковому білому документі, що вперше стає публічним, Київ пропонує ЄС перейти від поміркованого режиму каральних заходів до незалежної, жорсткої і проактивної політики, здатної тиснути на Москву за рахунок власних інструментів економічного впливу.
У центрі українських пропозицій — прискорена процедура вилучення активів осіб і компаній, проти яких уже запроваджені санкції. Згідно з текстом документа, національне законодавство країн-членів повинно передбачити передачу цих активів до спеціального фонду на користь України, залишивши за постраждалими право вимагати компенсації безпосередньо від Росії. Це рішення дозволить, з одного боку, розширити фінансові ресурси української оборони й відновлення, а з іншого — зменшити можливість затягування виконання рішень окремими столицями.
Другим пріоритетом є впровадження так званих «вторинних санкцій» на імпортерів російської нафти. Київ закликає ЄС розглянути можливість обмежити компанії в Індії, Китаї та інших державах, які купують нафту за ціновими лімітами, встановленими блоком. Такий крок став би безпрецедентним для Європи, адже донині вона стримувалася від ускладнення відносин із найпотужнішими покупцями Москви. Запровадження вторинних санкцій зможе знизити попит на енергоресурси РФ і позбавити Кремль важливих валютних надходжень.
Київ також пропонує змінити процедуру ухвалення санкцій у межах ЄС: замість єдиної згоди всіх 27 держав перейти до більшості голосів у Раді Європейського Союзу. Цей механізм забезпечить оперативність та зменшить ризик «ветування» рішень окремими членами блоку. За словами авторів документа, така зміна дозволить зруйнувати параліч у прийнятті рішень і гарантує, що санкційний режим відповідатиме темпам агресії з боку Росії.
Білий документ також містить жорстку оцінку позиції Сполучених Штатів. У тексте підкреслюється, що Вашингтон фактично вийшов із більшості міжурядових платформ з питань санкцій та контролю за експортом, розформував спеціальні групи з розслідування порушень і перемістив фахівців у інші сфери. Зазначається, що дві великі законодавчі ініціативи з нових санкцій у США — урядова й ініційована сенатором Ліндсі Гремом — досі залишаються невпевненими в питанні підпису Дональда Трампа.
«Сьогодні, на практиці, Вашингтон припинив участь майже в усіх платформах, які зосереджені на санкціях і експортному контролі. Це не повинно спонукати ЄС послаблювати тиск — навпаки, воно має стати каталізатором для лідерства Європи в цьому домені», — мовиться в документі.
Єврокомісія наразі офіційно не коментувала українські рекомендації. Водночас кілька столиць вже висловлюють занепокоєння, що випадковий розрив трансатлантичної координації може підірвати єдність блоку. У разі, якщо США остаточно відмовляться від нових санкцій, відставання європейської валюти від долара може ослабити вплив обмежувальних заходів, але аналітики наголошують, що «Європа має значно більше козирів, ніж думають». Наприклад, блокування технологічного експорту і фінансових каналів за межами власного ринку вже демонструє реальний тиск на російську економіку.
З огляду на те що ЄС і Британія цього тижня все ж запровадили додаткові санкції проти Росії самостійно, в Брюсселі відкрито обговорюють подальші кроки без участі Вашингтона. Деякі дипломати наголошують на необхідності тіснішої співпраці з країнами G7 та індуським регіоном, щоб створити ширшу коаліцію санкційних «донорів».
Найближчі рішення ЄС покажуть, чи готовий блок до істотної фрагментації єдності чи, навпаки, посилить власний голос у суперечці з Кремлем. Україна ж наполягає: навіть у разі готовності зняти частину обмежень з окремих секторів російської економіки, ЄС повинен зберегти загострену риторку незалежності й скористатися моментом для демонстрації стратегічної автономії.
Відмовляючись від звички чекати на узгодження з Вашингтоном, ЄС отримує можливість самостійно захищати європейські цінності та національну безпеку. Жест України з конкретними і чітко аргументованими пропозиціями може стати каталізатором такого процесу. Підтримка цих ініціатив з боку ключових столичних еліт та бізнесових лобі визначить, наскільки швидко й ефективно Європа підвищить ціну агресії Кремля і збереже свою роль провідного центру санкційної політики.
