Україна звернеться до Європейського союзу із закликом застосувати санкції до бангладешських імпортерів пшениці, які, за даними розвідки, закуповують так зване “вкрадене зерно” із окупованих Росією районів Півдня України.
Посол України в Індії Олександр Поліщук повідомив, що кілька листів від Українського посольства в Нью-Делі до Міністерства закордонних справ Бангладешу з переліком понад 150 000 тонн зерна зі портів Севастополя, Керчі та Бердянська залишилися без відповіді.
Київ стверджує, що зерно змішують із російським на морському терміналі в Керчі, звідки воно відправляється суднами в Азію, зокрема до Бангладешу. За словами Поліщука, така торгівля є злочином проти України, бо державний контроль за експортом пшениці з окупованих територій заборонений українським законодавством. Тепер Україна попросить ЄС застосувати обмежувальні заходи проти всіх бангладешських підприємств, що закуповують російську пшеницю сумнівного походження.
Євросоюз уже ввів санкції проти 342 суден “тіньового флоту”, яке допомагає Росії обійти обмеження й експортувати нафту, зброю й зерно. Представник ЄС в Європейській службі зовнішньої дії Анитта Гіппер заявила Reuters, що санкційний режим передбачає покарання за “транспортування вкраденого українського зерна” та може бути розширений на банківські рахунки й керівників компаній, що порушують продовольчу безпеку України.
З початку війни аграрний експорт України залишався одним із головних джерел надходжень у держбюджет. Російська окупація з 2014 року кількох південних областей поставила під загрозу весь ланцюг вирощування й переробки зернових. Масове вивезення пшениці не лише знижує обсяги врожаю в Україні, а й використовує ресурси, що належать українським аграріям і державі.
У квітні цього року Україна затримала судно, яке прямувало до іноземного порту з вантажем “вкраденого зерна”, а минулого року затримала ще одне іноземне судно та капітана за аналогічними підозрами. В обох випадках правоохоронці вилучили вантажі, а справи розслідуються.
Українські дипломати підготували детальний список суден із назвами і реєстраційними номерами, датами відправлення з окупованих портів Севастополя, Керчі та Бердянська й прибуття до Керча. Ці дані були передані як Дакці, так і колегам у Брюсселі. Лист від 11 червня попереджав про “серйозні наслідки санкцій” не лише для компаній-імпортерів, а й для посадовців бангладешського уряду та міністерств, які “умисно сприяють або толерують такі порушення”.
У відповідь представник Міністерства продовольства Бангладешу заявив Reuters, що Дакка блокує імпорт із Росії, якщо є підозри, що зерно походить з окупованих українських територій, і запевнив, що країна не імпортує вкрадену пшеницю. Однак розвідка України свідчить про змішування партій на російських терміналах, що унеможливлює зворотний контроль походження вантажу.
Офіційні російські особи заперечують крадіжку зерна, заявляючи, що території, окуповані з 2014 та 2022 років, стали частиною Росії “назавжди”, тому експорт пшениці є легітимним. Проте Київ наполягає, що за міжнародним правом цей вантаж залишається українським.
З огляду на критичну роль української аграрної промисловості в світовому продовольчому ланцюгу, протидія незаконному експорту зерна стає стратегічним завданням для захисту продовольчої безпеки та економічної стабільності країни. Україна прагне не лише припинити такі схеми, а й відшкодувати збитки аграріям та державі, які обчислюються сотнями мільйонів доларів щороку.
Ключовими наступними кроками мають стати: офіційне звернення України до ЄС із доказами неправомірного імпорту, розробка нового пакета санкцій проти бангладешських юридичних і фізичних осіб, моніторинг судноплавства Крима та Азовського моря, а також посилення співпраці з міжнародними ІТ-компаніями для ідентифікації суден за супутниковими даними.
