Експерти попереджають, що це може ускладнити повернення українців, які виїжджають до інших країн Європи або планують змінити місце роботи після війни.
Українські працівники, які протягом останніх років становили найбільшу групу іноземної робочої сили в Польщі, дедалі частіше змінюють країну проживання або працевлаштування. Частина з них переїжджає до держав Західної Європи, де рівень зарплат вищий, а умови праці можуть бути більш вигідними.
Однак така міграційна динаміка має й зворотний бік. Як повідомляє видання WNP, польський ринок праці поступово адаптується до нових умов і заповнює кадрові прогалини за рахунок працівників з інших регіонів світу.
Зокрема, у Польщі вже працює близько 30 тисяч громадян Колумбії та Філіппін. Крім того, стрімко зростає кількість трудових мігрантів з Непалу та Індії. Ці працівники дедалі активніше займають позиції в промисловості, логістиці та сфері послуг, де раніше домінували українці.
Президент компанії Worksol Group Міхал Солецький зазначає, що процес зміни структури іноземної робочої сили вже фактично запущений. За його словами, роботодавці швидко закривають вакансії за рахунок нових мігрантів і не завжди планують повертатися до попередніх моделей найму.
Експерт підкреслює, що навіть після завершення війни частина українців може зіткнутися з труднощами під час повернення на польський ринок праці. Причина полягає в тому, що компанії, які вже адаптувалися до нових працівників з Азії чи Південної Америки, навряд чи будуть масово змінювати персонал, щоб знову наймати попередніх співробітників.
Попри це, українці й надалі залишаються однією з найбільших груп іноземних працівників у Польщі. Однак їхня частка поступово зменшується на тлі зростання міграції з інших регіонів світу.
За даними аналітичних досліджень SW Research, найбільший попит на іноземну робочу силу зберігається у промисловому секторі. Саме там найчастіше залучають працівників з-за кордону для виконання виробничих і технічних завдань.
Крім промисловості, іноземці активно працевлаштовуються в логістиці, транспорті, складському господарстві та адміністративних процесах. Ці галузі традиційно потребують великої кількості працівників і швидко реагують на зміни на ринку праці.
На цьому тлі Польща фактично формує нову модель трудової міграції, де робочі місця заповнюються за рахунок більш глобального пулу працівників, а не однієї домінуючої національної групи.
Аналітики зазначають, що така тенденція може мати довгострокові наслідки для українських працівників. З одного боку, Польща залишається важливим напрямком для трудової міграції, з іншого — конкуренція за робочі місця зростає, а умови входу на ринок праці поступово змінюються.
Окремо експерти звертають увагу, що ситуація ускладнюється загальноєвропейськими міграційними процесами. Країни ЄС активно переглядають підходи до тимчасового захисту та інтеграції біженців, а також посилюють дискусії щодо майбутніх правил перебування громадян України після завершення чинних програм підтримки.
Зокрема, у європейських медіа вже обговорюються можливі зміни до механізму тимчасового захисту, дія якого наразі розрахована до 2027 року. Це створює додаткову невизначеність для українців, які перебувають за кордоном і планують своє майбутнє на довшу перспективу.
У підсумку експерти наголошують: ринок праці в Польщі та загалом у Європі швидко трансформується, і українцям доведеться враховувати нові реалії конкуренції, зміну роботодавців і зростаючу глобалізацію трудової міграції.
