Половина українців висловила готовність виходити на вулиці у разі ухвалення рішень, які вони вважають надмірними поступками Росії під час можливих переговорів. Опубліковані результати свідчать про сталу готовність суспільства відстоювати принципові державні інтереси навіть у періоди, коли міжнародний тиск може зростати. Це також демонструє збереження активної громадянської позиції та високий рівень чутливості до тем, пов’язаних із безпекою, територіальною цілісністю та майбутнім розвитку країни. Дослідження, проведене Info Sapiens на замовлення Центру «Нова Європа», окреслює актуальні настрої громадян і дає підстави говорити про стійкість суспільної єдності.
Понад половина респондентів, а саме 51,4%, заявили про намір брати участь у протестах, якщо під час переговорів Україна піде на компроміси, які вони вважають неприйнятними. Такі цифри підтверджують, що підтримка принципових позицій зберігається на високому рівні й після років війни. Лише 44,3% висловили небажання долучатися до протестних акцій, а ще 4,4% не змогли визначитися з відповіддю. Показово, що такі настрої не є короткочасними, а формуються поступово на тлі воєнних подій і суспільних дискусій щодо майбутнього переговорного процесу. Це підкреслює відповідальність громадян та їхнє розуміння впливу дипломатичних рішень на майбутнє країни.
Зміни у ставленні до окремих можливих компромісів, які фіксує дослідження, показують складний процес трансформації суспільних оцінок. Тимчасову відмову від контролю над захопленими територіями українці все ще вважають однією з найбільш неприйнятних поступок. Таку позицію підтримують 40,2% громадян, хоча рік тому вона становила 53,2%, а ще раніше — 76,2%. Попри це лише 5,1% опитаних вважають таку поступку цілком прийнятною. Ще категоричнішою є позиція щодо юридичного визнання цих територій російськими: лише 2% готові припустити це, тоді як 76,6% рішуче виступають проти. Ці дані демонструють, що суспільство й надалі віддає пріоритет збереженню територіальної цілісності.
Сталі позиції щодо безпекових орієнтирів також залишаються однією з ключових особливостей громадської думки. Хоча відсоток тих, хто вважає абсолютно неприпустимою відмову від курсу на НАТО, поступово знижується, він і далі залишається значним: 41,1% заявили про повну неприйнятність такого кроку. Рік тому цей показник сягав 48,7%, а два роки тому — 56,9%. Водночас відмова від вступу до ЄС навіть посилила рівень неприйнятності: зараз так вважають 51% опитаних. Це підкреслює послідовну підтримку європейського напрямку розвитку країни та недовіру до альтернативних варіантів зовнішньополітичного вибору. Українці демонструють розуміння, що інтеграція до євроатлантичних структур є питанням довгострокової безпеки та розвитку.
Збереження обороноздатності також залишається однією з найважливіших тем суспільних настроїв. Значна частина українців — 77,9% — категорично проти скорочення армії, і цей показник зріс порівняно з минулим роком. Не менш принциповою залишається й мовна політика: 73% респондентів вважають неприйнятним надання російській мові статусу другої державної, і ця позиція також зміцнилася. Водночас у питаннях, пов'язаних із репараціями, кримінальною відповідальністю керівництва РФ та зняттям санкцій, спостерігається помірне пом’якшення оцінок, хоча більшість усе ще займає жорстку позицію. Це може свідчити про зміну тактичного бачення частини суспільства, але не про втрату принциповості.
Позиції, що стосуються безпеки країни
Оцінюючи зміни в настроях громадян, важливо розуміти, що навіть ті сфери, де рівень категоричності зменшується, залишаються критичними для суспільства. Попри певне зниження показників, відмова від кримінального переслідування воєнних злочинців і керівників РФ залишається абсолютно неприйнятною для 65% українців. Трохи менше, але все ще більшість, — 64,1% — висловлюються проти скасування санкцій. Це свідчить про незмінність основних моральних орієнтирів, адже питання покарання та міжнародного тиску безпосередньо пов’язані із справедливістю та безпекою.
Суспільне ставлення до зовнішньополітичних орієнтирів
Результати опитування демонструють стійку підтримку Україною власного шляху інтеграції до західних структур. Переважна більшість громадян чітко відокремлює питання внутрішньої свободи та безпеки від можливих компромісів зі стороною, що веде проти України війну. Такі настрої впливають на готовність людей реагувати на будь-які спроби змінити стратегічні вектори розвитку. Українці неодноразово демонстрували, що готові захищати європейський напрямок і безпекові гарантії, тому соціологічні дані лише підтверджують сталість цієї тенденції.
Громадські настрої та міжнародний контекст
На тлі нових дипломатичних ініціатив і переговорів за участю міжнародних посередників у суспільстві зростає занепокоєння, що тиск на Україну може посилитися. Заяви представників ЄС та реакція української влади засвідчують усвідомлення цього ризику. Слова Кає Каллас про можливий тиск на Київ підтверджують, що міжнародний контекст залишається непростим. У цій ситуації висока мобілізаційна готовність громадян стає важливим сигналом для політиків, як внутрішніх, так і зовнішніх, що українське суспільство не готове поступатися принциповими позиціями. Довіра до переговорів можлива лише за умови збереження державних інтересів.
