Українські безпілотники продовжили цілеспрямовані операції проти ключової інфраструктури Москви, вражаючи декілька аеропортів російської столиці та змушуючи їх тимчасово припинити роботу. Від 6 травня від російської протиповітряної оборони було збито не менше 14 ударних дронів Shahed з Ірану, запущених на нічних рубежах, що створило масштабні перешкоди для повітряного руху в аеропортах Домодєдово, Шереметьєво та Внуково і спричинило скасування та перенесення десятків рейсів. Така серія атак відбувається в розпал дипломатичного напруження: вже 7 травня до Москви прибуде президент Китаю Сі Цзіньпіна, чиє перебування Кремль обіцяє супроводжувати розкішними урочистостями на Красній площі.
Кремль розглядає візит лідера КНР як знаковий дипломатичний здобуток, адже Китай із початку великої війни став головним економічним союзником Росії, купуючи у Москви нафту та газ за вигідними для РФ цінами. Разом із представниками ще 28 країн, запрошених на святкування 80-ї річниці перемоги у Другій світовій війні, Сі Цзіньпін планує взяти участь у військовому параді 9 травня, демонструючи «єдність» і «неізольованість» Росії на світовій арені. Проте в Києві наголосили: участь іноземних військових у цьому марші суперечить заявленому ними статусу нейтралітету, і закликали дипломатів інших держав утриматися від подібних вояжів.
Робочі плани Сі Цзіньпіна передбачають двосторонні переговори з Володимиром Путіним у Кремлі 8 травня, а також низку підписання стратегічних угод. Серед ключових тем — енергетичне співробітництво та реалізація трубопроводу «Сила Сибіру‑2», що має постачати додаткові об’єми російського газу до Китаю. За словами радника Путіна Юрія Ушакова, обговорюватимуть також питання розбудови спільних індустріальних проєктів, фінансові механізми й розвиток транспортного сполучення по сухопутному маршруту «Новий шовковий шлях».
У відповідь на ці події офіційний Київ вкотре підкреслив свою незгоду з політикою, яка фактично легітимізує російську агресію. Міністерство закордонних справ України заявило, що будь‑яка участь у святкових заходах підіграє кремлівській пропаганді та суперечить нормам міжнародного права. На тлі критики щодо нейтралітету деяких держав у ході війни в Україні ці слова пролунали особливо гостро, адже Київ закликає світ до більш послідовної підтримки суверенітету й територіальної цілісності України.
Одночасно зі скупченням іноземних делегацій на заходах в Москві військові експерти вказують на те, що атаки ударних дронів є лише частиною все ширшої тактики України із застосуванням безпілотних літальних апаратів і ракет малих та середніх дальностей. Подібні операції мають не лише тактичний, але й стратегічний характер: вони покликані не допустити комфорту в тилу супротивника та нагадати про реальні загрози беззастережній підтримці РФ на зовнішньо‑політичному рівні.
Напередодні прибуття китайського лідера також пролунали розбіжні сигнали з боку Сполучених Штатів. Експерти Ради з міжнародних відносин зазначають, що президент Дональд Трамп, який веде переговори з Москвою та Києвом щодо умов припинення вогню, прагне використати домовленості з Китаєм, щоб підірвати економічні можливості РФ. Натомість у своїй статті, опублікованій в російських ЗМІ 7 травня, Сі Цзіньпі́н закликав «зберегти післявоєнний міжнародний порядок» і виступив проти «односторонніх дій і домінування» США, що створює відчуття відвертого протистояння двох полюсів світової політики.
Російська влада, у свою чергу, активно використовує приїзд Сі та інших лідерів як доказ нібито «міцного союзу» з ключовими економічними партнерами. Марія Захарова, офіційна представниця МЗС РФ, назвала візит китайського президента «однією з центральних подій» року в двосторонніх відносинах. Аналітики Стімсонівського центру вказують, що Москва й Пекін прагнуть показати світу «невразливий альянс» і створити свій власний формат багатополярності, альтернативний західній системі координат.
Тим часом у Києві готуються до будь‑якого розвитку подій: українські силовики тримають під посиленою охороною ключові об’єкти критичної інфраструктури, а розвідка продовжує відстежувати пересування тактичних груп на околицях столиці РФ. Багато міжнародних спостерігачів відзначають: діяльність українських дронів є одним із небагатьох способів завдати відчутної шкоди стратегічним цілям, не вдаючись до масштабних ракетних ударів.
Попри фінансові та енергетичні інтереси Пекіна, Україна сподівається на подальше загострення розбіжностей між Росією та її союзниками. У короткостроковій перспективі доповнення «Силою Сибіру‑2» може означати економічний тиск на Європу, тощо. Однак постійні влучання українських безпілотників у московські об’єкти сигналізують про те, що Київ здатен реагувати на будь‑які зовнішні впливи — як дипломатичні, так і матеріально‑технічні.
Таким чином, поєднання сирен повітряної тривоги, заяв МЗС та безпілотних атак формують нову реальність: навіть найнадійніші дипломатичні союзи виявляються вразливими перед тиском української оборонної стратегії. А візит Сі Цзіньпіна, незважаючи на всеохопний піар Кремля, став каталізатором важливих дебатів про те, у якому напрямку розвиватиметься світовий порядок після завершення війни в Україні.
