У центрі гострих переговорів між Україною та Сполученими Штатами знаходиться мінеральна угода, умови якої наразі залишаються невизначеними, але, згідно з останнім підсумком, підготовлена пропозиція містить вимоги, що змушують Україну віддавати всі прибутки від використання своїх природних ресурсів до моменту повернення американської допомоги разом із нарахованими відсотками. Зокрема, документ передбачає, що Україна повинна буде передавати фонду, який контролює надходження від експлуатації надземних та підземних ресурсів, всю суму прибутку до повного відшкодування наданих американських коштів за період воєнних дій, що може тривати роками.
Заяви українських чиновників, зокрема заступниці прем’єр-міністра Юлії Свириденко, свідчать про те, що остаточну позицію країни щодо нового проекту угоди узгодять лише після досягнення внутрішнього консенсусу. Вона наголосила, що публічне обговорення деталей угоди на даному етапі могло б завдати шкоди національним інтересам і погіршити переговорну позицію України. Слід також зазначити, що за словами високопосадовця Офісу Президента України Михайла Подоляка, наразі остаточний проект документу не існує – ведуться консультації між різними міністерствами та відповідними структурами державного управління, що свідчить про складність узгодження всіх аспектів договору.
За інформацією, яку отримали від кількох знайомих з українських державних структур, повний текст пропозиції з боку США є «грандіозним» за своїми масштабами. Пропозиція, оприлюднена у підсумку попередніх переговорів, містить низку умов, які суттєво змінюють економічний баланс України. Згідно з підсумком, підготовленим журналістами Reuters, новий проект передбачає створення спільного інвестиційного фонду, яким буде керувати Американська міжнародна корпорація з фінансування розвитку. Фонд матиме п’ять членів ради – троє з них призначатимуться США, а двоє – Україною. З отриманих даних випливає, що кошти фонду будуть конвертуватися у закордонну валюту та переводитися за кордон, що може мати значний вплив на суверенітет української економіки.
Найбільш критикуваною умовою є вимога, згідно з якою США матимуть перше право на закупівлю видобутих ресурсів, а також на повернення всіх наданих Україні коштів із нарахуванням щорічного відсоткового ставлення у розмірі 4%. До цього моменту українські державні органи не зможуть отримати доступ до прибутків, отриманих від експлуатації природних ресурсів, що може призвести до значного обмеження бюджету держави. На думку експертів, цей крок розглядається як спроба США закріпити своє фінансове положення в Україні та забезпечити собі повернення інвестицій, зроблених за рахунок надзвичайних воєнних витрат, що вже досягли значних масштабів.
За даними Міністерства фінансів України, у бюджеті на 2024 рік передбачено надходження від орендної плати за використання надземних і підземних ресурсів на суму близько 1,2 мільярда доларів, дивіденди та інші платежі від державної частки у компаніях – 1,8 мільярда доларів, а також прибуток державних підприємств у розмірі майже 19,4 мільярда доларів. Подібні цифри свідчать про високий економічний потенціал України, який, проте, може бути частково зменшений у разі прийняття умов нового договору.
Зауважимо, що питання мінеральної угоди між США та Україною не виникло раптом. Протягом останніх тижнів Америка активно тиснула на українські державні структури щодо підписання угоди, яка надасть Вашингтону значний контроль над природними ресурсами країни. Цей підхід набув особливого резонансу після зміни американської зовнішньої політики, коли адміністрація Дональда Трампа почала все більше підтримувати позицію Росії щодо конфлікту в Україні, тим самим прагнучи послабити українську обороноздатність. Президент України Володимир Зеленський, хоча й не заперечував ідею економічного партнерства з США, однак наголошував на тому, що не погодиться на підписання угоди, яка призведе до систематичного збіднення країни.
У своїх останніх виступах Зеленський акцентував увагу на тому, що умови угоди постійно змінюються, і що Україна не має нічого проти співпраці з США, але не може погодитися на умови, які поставлять під загрозу національну економічну стабільність. Президент підкреслював, що війна вже наклала великий фінансовий тягар на державний бюджет, і додаткові економічні зобов’язання, зумовлені новою мінеральною угодою, можуть ще більше погіршити ситуацію. Також варто зазначити, що на тлі підписання угод про припинення бойових дій у деяких регіонах, включаючи енергетичну сферу та морські зони, питання мінеральної угоди набуває особливого значення як інструмент економічної стабілізації та потенційного механізму забезпечення тривалого миру.
Попри всі суперечності, переговори щодо мінеральної угоди тривають активними. Міністерство фінансів та інші ключові міністерства ведуть консультації з представниками американської сторони, намагаючись знайти компроміс, який задовольнить обидві сторони. Деякі джерела стверджують, що попередня версія угоди, яка була узгоджена в принципі до візиту Зеленського до Білого дому, містила більш вигідні для України умови – зокрема, пропонувалася спільна участь у прибутках від видобутку ресурсів, де Україна мала отримувати 50% доходів. Однак нова редакція документа розглядається як набагато суворіша з точки зору економічних зобов’язань, що має викликати занепокоєння серед українських політиків та економістів.
Головним аргументом американської сторони, яка просуває нову редакцію угоди, є думка про те, що таким чином забезпечиться довгострокова економічна стабільність і безпека як для США, так і для України. Міністерство фінансів США, яке очолює переговори, вважає, що ця угода дозволить не лише повернути кошти, витрачені на військову допомогу, але й створить основу для подальшого економічного співробітництва між країнами. Представники Національної ради безпеки США заявляють, що укладення такого економічного партнерства сприятиме розвитку взаємної довіри та забезпеченню мирного врегулювання конфлікту. Проте українська сторона, враховуючи масштаб отриманої допомоги та високі обсяги державних доходів від природних ресурсів, наполягає на тому, що умови угоди повинні бути ретельно переглянуті, аби не поставити країну в залежне становище.
За словами експертів, остаточне рішення стосовно мінеральної угоди може вплинути на майбутнє економічне відновлення України після воєнних дій, а також на здатність країни забезпечувати власну енергетичну та фінансову незалежність. Прийняття надто суворих умов може призвести до втрати значної частини національного доходу, що, в свою чергу, зменшить можливості для інвестицій у відбудову інфраструктури, соціальні програми та модернізацію промисловості. У той же час, США наполягають на тому, що інвестиції у природні ресурси України дозволять створити міцну основу для економічного розвитку, яка принесе користь обом країнам.
Переговори щодо мінеральної угоди відбуваються на фоні інших важливих політичних та економічних подій, що охоплюють регіон та мають міжнародне значення. Останнім часом Україна демонструє активність не лише в оборонній сфері, а й у дипломатичних зусиллях, спрямованих на забезпечення стабільності та підтримки від західних партнерів. Попри численні виклики, з якими стикається країна, українські лідери продовжують шукати компромісні рішення, що дозволять зберегти економічний суверенітет та водночас зміцнити партнерські відносини з Сполученими Штатами.
Наразі остаточне рішення щодо мінеральної угоди залишається відкритим, і подальший розвиток подій залежатиме від результатів внутрішніх консультацій та переговорів з американськими колегами. Незважаючи на численні суперечності, обидві сторони прагнуть досягти домовленості, яка могла б стати запорукою довготривалого економічного партнерства та стабільності в регіоні. Для України це питання має стратегічне значення, оскільки воно безпосередньо впливає на майбутнє економічне відновлення країни та її здатність фінансувати важливі сфери державного управління.
Отже, обговорення нових умов мінеральної угоди свідчить про складність та багатогранність сучасних міжнародних переговорів, де економічні інтереси переплітаються з геополітичними амбіціями. Україна, яка за останні роки отримала величезну допомогу від США, тепер стоїть перед викликом – знайти баланс між збереженням національного суверенітету та задоволенням вимог західного партнера. Рішення, яке буде прийняте найближчим часом, може стати вирішальним фактором для подальшого курсу країни, визначаючи як внутрішню політичну стабільність, так і міжнародний імідж України як надійного партнера в економічній та безпековій сферах.
