Війна в Україні входить у третій рік повномасштабного вторгнення, і її найжахливіша ціна — життя дітей. У 2025-му загинуло щонайменше 55 неповнолітніх, більшість — унаслідок російських ударів по мирних містах.
За даними ООН, лише за липень унаслідок атак загинули 286 цивільних, 1388 було поранено. Це найкривавіший місяць від початку вторгнення Путіна у 2022 році. Кількість загиблих і поранених цивільних у першій половині 2025-го зросла на 48% у порівнянні з 2024-м.
Софія Яворська, 9 років, загинула в Полтаві після російського ракетного удару, який зруйнував її квартиру. Двоє братів, Максим та Тимофій Котови, 11 і 13 років, були вбиті артилерійським обстрілом у Донецькій області. Подібні трагедії множаться щотижня.
Кривий Ріг — символ болю
4 квітня став чорним днем для Кривого Рогу. Одна ракета забрала життя кількох підлітків: Нікіти Солоніченка, Данила Нікітського, Микити Перехреста та Костянтина Новіка. У місті загинули також молодші діти — Аріна Самодіна, 7 років, та Герман Триполець, 9 років.
Дніпро, Київ, Суми: карта злочинів
У березні дрон убив 3-річну Валерію Подліпську в Києві. У липні в столиці загинули діти Марченко й Гуменюк. У Сумах у квітні — 11-річний Максим Мартиненко разом із батьками. Кожна область має свій список втрат, які ніколи не можна буде виправити.
Перша любов, обірвана війною
Особливо вражає історія Данила Худі та Альони Завадської, обірвана російською ракетою, обом було по 16 та 17 років. Вони закохалися з першого погляду. Їхні мрії були великими: вона хотіла стати лікарем, він — інженером. Після кількох місяців стосунків Данило повідомив матері Альони про намір зробити їй пропозицію на день народження влітку. Вони планували одружитися
16-річна Альона Завадська плаче біля труни свого 17-річного хлопця Данила Худії, який загинув внаслідок російського удару разом зі своїми батьками, Вікторією та Олегом Худями, 24 квітня, під час церемонії прощання в крематорії в Києві, Україна, у понеділо — Євген Малолєтка
Діти, які вірили у майбутнє
5-річна Ніколь Гаранська загинула разом із батьком під час атаки дронів у Києві. Її мати вижила і згадує слова доньки: «Мамо, коли ми будемо бігати по хмарах із Ісусом?» Маленькі українці мріяли про життя, але стали мішенями російської зброї.
Попри зустріч у Вашингтоні, де Зеленський разом із союзниками Європи намагався переконати Білий дім у необхідності сильніших дій, Трамп після переговорів із Путіним в Алясці зняв вимогу негайного припинення вогню. Кремль натомість вимагає поступок по Донбасу.
Київ вимагає реальних гарантій безпеки, які могли б убезпечити від повторення агресії. Зеленський наполягає на інтеграції в НАТО, однак у Вашингтоні розглядають лише «альтернативні гарантії». Для України це ризик — без вступу до Альянсу нова війна неминуча.
Європа й далі тисне на США, щоб посилити санкції проти Москви. Зеленський нагадує: поки санкційна політика м’яка, Путін не має стимулу зупиняти війну. Кожна відкладена заборона імпорту чи обмеження експорту обертається новими загиблими дітьми.
Президент Трамп під час бойової зустрічі в Овальному кабінеті з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю 28 лютого 2025 року — Даг Міллс
Ціна дипломатії
Переговори між Трампом і Путіним у США показали небезпечну тенденцію: Кремль намагається перетворити мирний процес на торгівлю територіями України. Для Зеленського поступки означали б легітимізацію агресії. Але без підтримки союзників його позиція у переговорах слабшає.
Фон дер Ляєн, Макрон і Стармер закликають озброювати Україну до того рівня, щоб вона стала «сталевим дикобразом». Вони визнають: жодні переговори з Путіним не принесуть миру, якщо Україна не зможе відбивати атаки. Лише сила створює умови для справедливого миру.
Зеленський каже, що мир — це не компроміс із диктатором, а гарантія, що діти не гинутимуть від ракет у своїх квартирах. У цьому його підтримують більшість союзників у Європі. Але Вашингтон поки вагається, чи готовий жертвувати відносинами з Москвою.
Україна ховає своїх дітей, але пам’ятає кожне ім’я. У школах з’являються куточки пам’яті, у селах — меморіальні дошки. Країна перетворює біль у силу, щоб довести світові: Путін має відповідати за воєнні злочини, а безкарність неминуче призводить до нових смертей.
